В Україні знову повернулися до дискусії про майбутнє Telegram. Після низки терактів і публічних заяв посадовців мова дедалі частіше йде не про повну заборону месенджера, а про можливу деанонімізацію його користувачів.
Народний депутат від “Голосу”, голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин вважає, що технічні можливості для блокування Telegram в Україні існують. Втім, ключове питання полягає не в технологіях, а у політичній готовності ухвалювати непопулярні рішення.
За словами парламентаря, повна заборона месенджера можлива лише через рішення Ради національної безпеки і оборони та запровадження санкцій. Однак популярність платформи робить такий сценарій малоймовірним.
“Політики дуже рідко роблять непопулярне. Telegram популярний: 70 – 80% користувачів користуються цією платформою. Альтернативні є, але вони не в звичках українців”, – пояснив Юрчишин.
Саме тому, на його думку, найбільш реалістичним варіантом залишається деанонімізація користувачів. Але і тут є суттєва перепона – без співпраці з адміністрацією Telegram реалізувати це практично неможливо.
Юрчишин наголосив, що засновник месенджера Павло Дуров роками уникав будь-якої комунікації з Україною.
“Павло Дуров до останнього уникав будь-якої комунікації з Україною. Його сервери в Росії, тобто Telegram. Дуже багато його співробітників в Росії”, – зазначив депутат.
За таких умов, переконаний парламентар, без реального важеля тиску у вигляді санкцій змусити компанію йти на контакт навряд чи вдасться. Наразі ж, попри активні обговорення, конкретних механізмів деанонімізації не запропоновано.
Відповідаючи на запитання про можливі строки змін, Юрчишин висловив обережний оптимізм. Він сподівається, що ситуація з безпекою змусить державу перейти від розмов до дій уже найближчим часом.
“Я дуже сподіваюся, що досить смертей для того, щоб ми почали цією справою займатися впритул. Тому дуже сподіваюся, що це будуть якраз найближчі місяці”, – сказав він.
Водночас депутат застерігає: якщо цього разу рішення знову не буде ухвалене, тема може зникнути з порядку денного до наступної трагедії.
“Якщо в найближчі місяці нічого не відбудеться, то це знову забудеться і активізується, на жаль, під час чергового теракту, який здійснюватимуть українські громадяни, завербовані через Telegram”, – наголосив Юрчишин.
Окремо парламентар зупинився на питанні особистої відповідальності народних депутатів. На його переконання, більшість з них не готові відмовитися від використання Telegram навіть на тлі безпекових ризиків.
“Вони завжди будуть казати, що у президента Telegram є, у СБУ як структури Telegram є, ще у когось Telegram є. Депутати завжди будуть перекладати відповідальність до моменту, поки їх не поставлять у рамки”, – зазначив Юрчишин.
На його думку, показовим сигналом могла б стати публічна відмова від месенджера з боку президента.
Дискусія навколо Telegram загострилася після теракту у Львові 22 лютого. Тоді заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук заявила, що подія знову актуалізувала питання блокування Telegram та інших анонімних платформ, які Росія використовує для вербування та координації терористів.
Водночас військовий аналітик і колишній співробітник СБУ Іван Ступак різко розкритикував таку ідею, порівнявши можливе блокування з практиками Північної Кореї та Росії.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко зайняв більш стриману позицію. Він визнав, що варто розглядати обмеження Telegram як інструменту вербування, але зауважив, що повна заборона забороненого не гарантує результату. За його словами, близько половини заходів з вербування українців для терактів відбувається саме через цей месенджер.
Таким чином, держава опинилася перед складним вибором між свободою користування популярною платформою та необхідністю реагувати на реальні загрози національній безпеці.
