Ідея зробити власників Telegram-каналів більш відкритими для суспільства періодично з’являється в політичних дискусіях. Однак наразі у Верховній Раді немає окремого законопроєкту, який би прямо зобов’язував адміністраторів каналів розкривати свою особу.
Натомість парламентарі обговорюють інший документ – про взаємодію держави з соціальними платформами. Його мета – змусити великі онлайн-сервіси реагувати на запити української сторони у випадках, коли через їхні сервіси поширюється контент, пов’язаний із кримінальними злочинами.
Голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин пояснив, що нинішні дискусії часто спрощують або перекручують зміст ініціативи. За його словами, документ передбачає вимогу до платформ розкривати бенефіціарних власників каналів та реагувати на звернення держави у разі поширення небезпечного контенту – наприклад, вербування людей або незаконної торгівлі наркотиками.
Якщо ж соціальна мережа відмовляється співпрацювати, її можуть визнати недоброчесною. У такому разі державні органи припинять офіційні комунікації через цю платформу.
Як визначатимуть новинні Telegram-канали
Поки що в українському законодавстві немає чіткого визначення, що саме слід вважати новинним Telegram-каналом. Робота над критеріями триває.
Встановленням таких правил займається Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Водночас ці підходи ще перебувають на стадії обговорення та мають бути погоджені органом саморегуляції онлайн-медіа.
У медійному середовищі також наголошують на необхідності уникнути подвійної реєстрації. Якщо медіа вже офіційно зареєстроване, його Telegram-канал не повинен оформлюватися як окреме видання.
Чи залежатиме реєстрація від кількості підписників
У дискусіях щодо майбутнього регулювання згадується і показник аудиторії каналів. Проте наразі він не є вирішальним критерієм.
У теорії кількість підписників може стати одним із факторів, які визначатимуть необхідність реєстрації. Адже вплив каналу на сотню людей і каналу з мільйонною аудиторією суттєво різниться.
Однак сьогодні жодного механізму, який би чітко визначав обов’язкову реєстрацію Telegram-каналів, не існує. Участь у таких процедурах залишається добровільною.
Чи може держава змусити анонімні канали розкриватися
За словами Юрчишина, практична реалізація деанонімізації викликає багато питань. Насамперед через те, що платформа Telegram сама не зобов’язує адміністраторів каналів підтверджувати свою особу.
«Я дуже важко уявляю, як можна змусити анонімних власників каналів пройти верифікацію, якщо цього не робить сама мережа. А Telegram уже заявляв, що не планує цього робити», – пояснив він.
Єдиним непрямим способом впливу можуть бути фінансові механізми. Наприклад, якщо канал заробляє на рекламі, його власників можуть спробувати ідентифікувати як платників податків.
Втім, довести причетність конкретної людини до каналу часто складно. Особливо якщо монетизація відбувається через криптовалюти.
Як держава реагуватиме на незаконний контент
Українське законодавство забороняє цензуру, тому попередньої фільтрації контенту в соцмережах не передбачено.
У разі порушень діятиме стандартна кримінальна процедура. Слідство має встановити виконавця злочину та з’ясувати, де саме він отримав або поширив інформацію.
Якщо буде доведено, що заклики або дії в Telegram призвели до реальних злочинів, справа розглядатиметься в суді. У такому випадку автору можуть запропонувати самостійно видалити матеріал або доводити свою позицію в судовому процесі.
Окремі випадки – наприклад, поширення дитячої порнографії чи прямі заклики до насильства – можуть стати підставою для звернення держави до самої платформи або до компаній, через які поширюється застосунок.
Що робити, якщо власник каналу перебуває за кордоном
У ситуаціях, коли адміністратор Telegram-каналу знаходиться за межами України, процедура ускладнюється.
Держава може звернутися до платформи з вимогою видалити незаконний контент або встановити особу автора. Якщо відомо, що це громадянин іншої країни, запускається міжнародна правова процедура.
У такому випадку українські правоохоронці відкривають кримінальне провадження, після чого суд може дозволити запит на екстрадицію. Далі Міністерство юстиції передає відповідний запит іншій державі.
Втім, остаточне рішення завжди приймає країна, де перебуває підозрюваний.
Ризики витоку даних і юридичні обмеження
Питання ідентифікації адміністраторів каналів пов’язане і з ризиком витоку персональних даних. У юридичній практиці незаконно отримана інформація не може використовуватися як доказ.
Для встановлення власника каналу необхідні офіційні підтвердження від самої платформи або від слідчих органів, які можуть задокументувати фінансову діяльність користувача.
Зламані бази даних чи викрадені реєстри не мають юридичної сили в суді.
Що зміниться для читачів
Прихильники ідеї реєстрації Telegram-каналів вважають, що це допоможе зробити інформаційний простір прозорішим.
- читачі зможуть розуміти, хто саме стоїть за конкретним каналом;
- зросте частка перевіреної інформації;
- зменшиться кількість ботів і синтетичного контенту.
Водночас навіть поява ідентифікованих каналів не гарантує повного зникнення маніпуляцій. Значну роль у цьому відіграватиме медіаграмотність аудиторії та критичне ставлення до інформації.
У підсумку можливе регулювання Telegram-каналів, якщо воно з’явиться, швидше покликане зробити інформаційний простір зрозумілішим для користувачів, а не запровадити цензуру чи жорсткий контроль за контентом.
