Багаторічна наукова дискусія про походження структури Сільверпіт під дном Північного моря фактично завершена. Нове дослідження показало – кратер утворився після падіння астероїда або комети приблизно 43–46 мільйонів років тому.
Ця геологічна формація протягом десятиліть викликала суперечки серед дослідників. Одні вчені вважали її наслідком космічного удару, інші пояснювали появу структури геологічними процесами під морським дном.
Останній аналіз поєднав кілька наукових методів і дозволив отримати найбільш переконливі докази походження кратера. У роботі використали сучасну сейсмічну візуалізацію, мікроскопічні дослідження порід та комп’ютерне моделювання.
Дослідження очолив доктор Юїсдін Ніколсон з Університету Херіот-Уатт в Единбурзі. Проєкт реалізували за підтримки Ради з досліджень природного середовища.
Результати роботи були оприлюднені в науковому журналі Nature Communications.
Кратер під дном Північного моря
Структура Сільверпіт розташована приблизно за 129 кілометрів від узбережжя Йоркширу. Вона прихована приблизно на глибині 700 метрів під морським дном у південній частині Північного моря.
Коли геологи вперше описали цю структуру у 2002 році, вона одразу викликала зацікавлення. Сам кратер має близько трьох кілометрів у ширину, а навколо нього розташована система концентричних розломів, що простягаються приблизно на 20 кілометрів.
Частина дослідників одразу припустила, що йдеться про наслідок падіння космічного тіла. На користь цієї версії свідчили кругла форма кратера, центральний пік та характерні кільцеві тріщини.
Проте не всі науковці погоджувалися з таким поясненням.
Деякі геологи висували гіпотезу, що структуру могли сформувати рухи підземних соляних мас, які деформували шари порід.
Інші дослідники припускали, що форму кратера спричинило просідання морського дна або навіть вулканічна активність.
У 2009 році питання навіть винесли на своєрідне наукове голосування. Тоді більшість геологів не підтримала версію про удар астероїда.
Нове дослідження фактично поставило крапку в цій дискусії.
Сейсмічні дослідження підтвердили космічне походження
Команда Ніколсона використала нові сейсмічні зображення морського дна та проаналізувала геологічні зразки, отримані під час буріння нафтових свердловин у цьому районі.
«Нова сейсмічна візуалізація дала нам безпрецедентний погляд на кратер. Ми також виявили рідкісні кристали так званого шокового кварцу і польового шпату на глибині, що відповідає дну кратера. Їхня структура формується лише під екстремальним тиском під час космічних ударів».
За словами дослідників, знайти такі мінерали надзвичайно складно. Проте саме вони стали ключовим доказом того, що структура має ударне походження.
Подібні кристали виникають лише за колосального тиску, який виникає під час падіння великих космічних тіл.
Зіткнення спричинило мегацунамі
Моделювання показало, що астероїд діаметром приблизно 160 метрів врізався в морське дно під пологим кутом із заходу.
«За кілька хвилин після удару утворилася гігантська завіса зі скель і води висотою близько півтора кілометра. Коли вона обвалилася назад у море, виникло цунамі заввишки понад 100 метрів».
Такий удар спричинив би потужний вибух на дні моря і хвилі, що поширилися б на значні відстані по всьому регіону.
Остаточний доказ для наукової суперечки
Професор Гарет Коллінз з Імперського коледжу Лондона також долучився до нового дослідження. Саме він був серед учасників дискусій щодо походження кратера ще у 2009 році.
Вчений брав участь у чисельному моделюванні процесу удару. За його словами, гіпотеза падіння астероїда завжди виглядала найбільш логічною і тепер отримала остаточне підтвердження.
Рідкісний приклад ударного кратера на Землі
Сільверпіт вважається дуже добре збереженим гіпершвидкісним ударним кратером. Подібні структури трапляються нечасто, адже поверхня Землі постійно змінюється через тектонічні процеси та ерозію.
На суходолі сьогодні підтверджено близько 200 ударних кратерів, тоді як під океанами їх відомо лише приблизно 33. Дослідження Сільверпіта допомагає краще зрозуміти, як астероїдні удари впливали на формування нашої планети та що може відбуватися у разі подібних зіткнень у майбутньому.
Після підтвердження ударного походження Сільверпіт приєднався до списку відомих структур, серед яких кратер Чикшулуб у Мексиці, що пов’язують із масовим вимиранням динозаврів, а також кратер Надір біля узбережжя Західної Африки, який нещодавно ідентифікували як ще одне місце падіння космічного тіла.
