У Брюсселі тривають дискусії щодо того, як використати заморожені російські активи для фінансування так званого «репараційного кредиту» Україні. Його мета – зміцнити фінансову систему держави у воєнний час і водночас обійти можливе вето Угорщини, яка зберігає лояльність до Москви. Про це повідомило агентство Reuters із посиланням на обізнаних чиновників.
За обговорюваною схемою Україна розпочне виплати лише після того, як отримає від Росії репарації за завдані війною збитки. Цю ініціативу минулого тижня представила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Вона пропонує створити новий фінансовий механізм, у якому можуть брати участь не всі 27 країн ЄС, а лише «коаліція охочих», якщо Будапешт відмовиться долучитися.
Ключовим елементом проєкту є заміна російських активів спеціальними облігаціями з нульовим купоном, які випускатиме Єврокомісія. Такі облігації можуть отримати гарантії як від усіх членів ЄС, так і від обмеженого кола держав, які погодяться приєднатися до нової схеми.
Раніше російська сторона вже заявляла, що сприйматиме будь-які спроби конфіскації її активів як підставу для переслідування країн Європи. Попри ці погрози, в ЄС продовжують шукати варіанти використання сотень мільярдів доларів заморожених російських ресурсів для допомоги Україні.
