Каліфорнійські науковці з’ясували, що дорослі шимпанзе у природних умовах щодня отримують дозу алкоголю, яка міститься у ферментованих плодах. Дослідження провели фахівці з Університету Каліфорнії в Берклі.
Вчені вперше виміряли вміст етанолу у фруктах, які їдять тварини в Уганді та Кот-д’Івуарі. Результати показали, що ці примати можуть споживати еквівалент понад двох стандартних алкогольних напоїв на день. За словами головного автора роботи Олексія Маро, дорослий шимпанзе вагою близько 40 кг вживає приблизно 14 г чистого етанолу на добу. Це відповідає одній стандартній порції алкоголю за американською системою або майже двом — за європейською, де стандарт становить 10 г. Така кількість дорівнює вмісту алкоголю у пляшці пива об’ємом 0,33 л.
Загалом щоденний раціон шимпанзе складається з близько 4,5 кг фруктів, які становлять приблизно 75% їхнього харчування. У 21 виді плодів середній рівень етанолу сягав 0,31−0,32%. Найчастіше тварини їдять інжир Ficus musuco в районі Нгого та плоди Parinari excelsa у Таи. Спостереження показали, що шимпанзе зазвичай збираються на таких деревах перед тим, як вирушити патрулювати територію.
Дослідники зазначають, що ознак сп’яніння у тварин немає, адже щоб відчути ефект, вони мали б з’їсти значно більше ферментованих плодів. Проте постійне надходження малих доз алкоголю вказує на те, що й наші давні предки щодня споживали подібні продукти.
Старший автор дослідження професор Роберт Дадлі ще два десятиліття тому сформулював «гіпотезу п’яної мавпи». Вона передбачає, що потяг людей до алкоголю має еволюційне підґрунтя. Нові наукові дані підтверджують цю ідею та створюють основу для подальших відкриттів.
На думку науковців, запах і смак алкоголю можуть допомагати тваринам знаходити поживні стиглі плоди та сприяти соціальній взаємодії у групах. Це також може пояснювати глибинні еволюційні причини, через які люди й досі вживають алкоголь.
Нагадаємо, раніше в Антарктиді дослідники зробили відкриття, яке може змінити напрям розвитку відновлювальної енергетики. А в Тихому океані вперше зафіксували явище «темного кисню», що викликало занепокоєння через потенційний вплив на глибинні екосистеми.
