В Україні розповіли, на що саме можуть бути спрямовані кошти від заморожених російських активів, якщо Європа погодиться надати так званий “репараційний кредит”. Йдеться про суму близько 140 мільярдів євро, повідомили західні ЗМІ.
Заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра під час круглого столу в УНІАН наголосила, що ці кошти у першу чергу підуть на фінансування критичних оборонних потреб, відновлення енергетичної інфраструктури, а також на компенсації українцям, які постраждали від війни.
“Це практичний механізм тут і зараз. Він дозволить закупити зброю, забезпечити армію і водночас створити фінансову подушку для майбутніх виплат громадянам. Україна займає позицію, що частина коштів має йти на оборону, а інша частина — на енергетику та компенсації”, — зазначила Мудра.
За її словами, ініціатива ще не є остаточним рішенням, однак може стати важливим інструментом підтримки вже у 2026 році. Наразі формується правова база для запуску компенсаційного механізму, який, за прогнозами, почне діяти не раніше 2027 року. 16 грудня у Гаазі планується підписання погодження конвенції Ради Європи про створення відповідної комісії.
Мудра підкреслила, що Україна повинна мати автономію у визначенні цільового використання цих коштів, адже саме вона найкраще розуміє нагальні потреби фронту та громадян. Крім того, необхідно розробити поетапну модель використання активів та узгодити юридичні, економічні й політичні аспекти майбутнього кредиту.
Вона також наголосила на важливості долучення до процесу країн поза межами ЄС — Канади, Японії, Великої Британії, Австралії та Швейцарії. “Це не класичні репарації, але важливий крок у цьому напрямку. Ми формуємо юридичний інструмент, щоб змусити Росію виплачувати компенсацію за рахунок своїх активів”, — додала представниця ОПУ.
Нагадаємо, 6 жовтня Єврокомісія представила план, який дозволяє урядам країн ЄС використовувати до 185 мільярдів євро із заморожених російських суверенних активів. Водночас у Бельгії висловлюють занепокоєння, що конфіскація коштів може підірвати репутацію країни як фінансового центру. Представники ЄС наголошують: навіть після можливого припинення вогню активи не мають бути повернуті Росії.
