Питання про те, яка істота стала найпершою у тваринному царстві, вже багато років викликає суперечки серед біологів. Дослідники наголошують, що цікавість людей до власного походження робить цю тему особливо актуальною, хоча шлях до відповіді виявився надзвичайно складним.
Як зазначає earth.com із посиланням на Science, науковці зосередилися на двох кандидатах: губках, що не мають мʼязів і нейронів, та гребінчастих медузах, які володіють обома цими системами. При цьому дискусія точиться вже понад десятиліття.
Якщо припустити, що перші були гребінчасті медузи, то виходить, що складні структури тіла вже існували, але згодом губки їх втратили. А якщо первинними виявилися саме губки, то ускладнення організації тварин відбувалося поступово, що й підтримує багаторічний науковий спір.
Упродовж тривалого часу команда Каліфорнійського університету в Берклі не долучалася до активної дискусії. Хоча лабораторія, де працюють дослідники, загалом вивчає походження тварин, саме питання першості залишалося відкритим і не давало себе забути.
“Я думаю, що ми всі хочемо знати, звідки ми походимо”, – наголосила співавторка дослідження Ніколь Кінг.
Вона порівняла можливість того, що перші тварини були гребінчастими медузами, із ситуацією, коли зненацька виявляється, що чоловік, якого ти вважав батьком, ним не є.
Довгий час наукова спільнота схилялася до думки, що первинною гілкою були губки. Однак у 2008 році геномне дослідження припустило інше: основою могли бути саме гребінчасті медузи. Це означало, що мʼязи та нейрони могли існувати раніше, а губки пізніше їх утратили. Саме тоді суперечка загострилася, а нові генетичні методи лише підсилювали розбіжності.
У 2023 році інший підхід, що враховував розташування генів на хромосомах, знову віддав перевагу реброплавам. Тому науковці поділилися на групи, кожна з яких мала власну відповідь. Команда Берклі все ще уникала втручання у спір.
Кінг підкреслила, що філогенетикою займається лише частково і не планувала входити в тривалу дискусію. Однак ситуація змінилася після приєднання постдока Джейкоба Стінвіка, який мав значний досвід у філогенетиці та обчислювальній біології й підтримував версію про гребінчастих медуз.
При цьому сама Кінг схилялася до варіанту з губками, тому їхня співпраця стала початком нового підходу до аналізу.
“Джейкоб припустив, що гіпотеза про сестринську групу реброплавів є правильною, а я припустила, що гіпотеза про сестринську групу губок є правильною, і ми подумали: чому б ні? Давайте спробуємо”, – зауважила дослідниця.
Об’єднавши зусилля, команда сформувала новий великий набір даних зі збережених генів багатьох організмів. Метод поєднав кілька аналітичних стратегій, які раніше застосовували окремо. Після оновлення даних дослідники виконали серію статистичних тестів, що дозволило уникнути ризику спиратися на один джерело доказів.
Хто виявився першим
Результат виявився однозначним: статистичні тести надали перевагу одній гіпотезі. Губки очолили список. Гіпотеза про губок отримала підтримку у 62% тестів, а решта 38% дали нечіткі результати. При цьому жоден з аналізів не підтвердив першості гребінчастих медуз.
“Я вважаю, що наш аналіз дуже сильно підтверджує гіпотезу про те, що губки еволюціонували першими, що узгоджується з дослідженнями, заснованими на морфології. Але я все ще вважаю, що є місце для подальшого дослідження цього питання… Ми лише говоримо, що знайшли дійсно вагомі докази на користь лише однієї гіпотези”, – підкреслила Кінг.
Видання також нагадало про інші важливі відкриття у галузі досліджень життя на Землі. Зокрема, у скелях віком понад 3 млрд років науковці знайшли сліди давнього життя завдяки поєднанню хімічного аналізу та машинного навчання. А також виявили, що об’єкт PN7 супроводжує Землю на орбіті ще з 1960-х років, залишаючись практично невідомим.
