Закриті переговори, що відбулися минулого місяця у Маямі-Біч, виявилися куди масштабнішими за дискусію про завершення війни Росії проти України. Як з’ясувалося, ключові архітектори запропонованого Дональдом Трампом «мирного плану» працювали не над дипломатією, а над схемою багатомільярдних інвестицій, пов’язаних із російськими ресурсами та арктичними проєктами.
За даними Financial Times, у приватній зустрічі брали участь спецпредставник Трампа Стів Віткофф, зять експрезидента США Джаред Кушнер та впливовий російський емісар Кирило Дмитрієв. Саме ця трійця, за інформацією співрозмовників на Заході, і стала справжніми авторами ідей, які подаються як «дорожня карта миру».
План на 2 трильйони доларів
Російський представник Кирило Дмитрієв, очільник суверенного фонду РФ і довірена особа Путіна, приніс американській стороні пропозицію, що суттєво виходила за рамки будь-яких мирних перемовин. Йшлося про глобальну програму відновлення російської економіки на суму близько 2 трлн доларів.
У центрі плану – приватні американо-російські інвестиції, доступ до ресурсів Арктики та використання близько 300 млрд доларів заморожених російських активів у Європі. Дмитрієв пропонував зробити ці гроші фундаментом нових спільних проєктів, включно з «реконструкцією України під керівництвом США».
До обговорення долучився й Джаред Кушнер, власник інвестиційного фонду Affinity Partners. Разом з Віткоффом він мав би забезпечити американським компаніям пріоритет у планованих російських та арктичних проєктах.
Кремлівське бачення: від Арктики до Марса
За даними FT, Дмитрієв пропонував не лише економічні угоди. Кремлівський план включав амбітну ідею спільних американсько-російських космічних проєктів, серед яких — можливість місії на Марс у партнерстві зі SpaceX.
Так Москва прагнула змінити підхід Вашингтона до російської агресії, просуваючи образ Росії як перспективного бізнес-партнера, а не загрози безпеці. Подібні ідеї Кремль намагався просувати ще до приходу Дональда Трампа у Білий дім.
«Йдеться про бізнес»
Ознакою реальності цих намірів стали зустрічі представників найближчого оточення Путіна — Тимченка, Ковальчука та братів Ротенбергів — з американськими компаніями. Обговорювалися мільярдні проєкти у сфері енергетики та видобутку рідкісноземельних металів. На переговорах не виключали навіть ідею «відродження» газопроводу «Північний потік», попри санкції та його підрив.
У Європі такі ініціативи викликають різку реакцію. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск наголосив:
“Ми знаємо, що йдеться не про мир. Йдеться про бізнес”.
Наразі ці перемовини викликають дедалі більше запитань на Заході, адже їхній зміст суттєво відрізняється від того, що публічно називають спробами знайти шлях до припинення війни.
І хоча у Вашингтоні продовжують обговорювати можливі сценарії «мирного врегулювання», стає дедалі очевидніше: центральною темою закритих переговорів у Маямі-Біч було не завершення війни, а формування нового геополітичного бізнес-порядку.
