Опублікована Стратегія національної безпеки США стала сигналом різкої зміни американського підходу до світу. За оцінкою політичного аналітика Джона Авлона, нинішня адміністрація Дональда Трампа фактично відходить від традиційної системи союзів і дедалі більше збігається з баченням безпеки, яке просувають Росія та Китай.
Особливе занепокоєння викликає той факт, що так званий «мирний план» Трампа щодо України, за словами Авлона, базується на російських документах. Це, на його думку, лише підкреслює особисту симпатію американського президента до авторитарних лідерів і супроводжується помітним охолодженням відносин із союзниками по НАТО.
Аналітик звертає увагу: відхід від трансатлантичної єдності давно був бажаним сценарієм для Кремля, і нинішній курс Вашингтона виглядає як реалізація цього запиту.
Політика, зафіксована в доктрині
На переконання Авлона, мова йде не про окремі заяви чи імпульсивні рішення, а про офіційно закріплений курс.
“Це тепер офіційна політика США, викладена у нещодавно опублікованій Стратегії національної безпеки – програмному документі, який кожна адміністрація використовує, щоб заявити світові про свої пріоритети”, – наголосив він.
Документ, за його оцінкою, переповнений гучними формулюваннями й внутрішніми суперечностями, але водночас символізує розрив із повоєнним порядком, який Сполучені Штати будували разом із партнерами десятиліттями.
“Це червоно-біло-синій середній палець, показаний вільному світу. У деяких місцях стратегія звучить так, ніби її писали в Кремлі”, – зазначає Авлон.
Особливо критично він сприймає тезу документа про те, що американські еліти нібито вірили у «постійне панування США над світом». Аналітик підкреслює: таке формулювання радше характерне для російського політичного дискурсу, а не для реальної історії американської зовнішньої політики.
Світ регіональних гегемонів
За логікою нової стратегії, США фактично погоджуються на поділ світу на сфери впливу між великими державами. Авлон вважає, що такий підхід формує небезпечну модель «миру через силу», вигідну насамперед автократіям.
У цьому сценарії:
- Китай отримує простір для домінування в Азії, а Тайвань перетворюється на привабливу ціль для Пекіна.
- Росія закріплює контроль над східною частиною України та стикається з ослабленим НАТО.
- США концентруються на Західній півкулі, відсуваючи глобальні зобов’язання.
Аналітик нагадує, що історично «мир», запропонований диктаторськими режимами, завжди спирався на військову силу. Подібне розуміння безпеки, за його словами, раніше було характерне для крайніх лівих рухів, а нині його підхоплює частина американських консерваторів.
Авлон називає цей табір «коді-пінк-консерваторами» – прихильниками ізоляціонізму, яким байдуже до подій за межами США.
“Це вкрай наївно – особливо якщо ви вірите в мир через силу”, – підкреслює він.
Суперечності нової стратегії
Окрему увагу авт
