М’яка зима та раннє потепління суттєво змінили поведінку кліщів в Україні. Вони активізуються раніше, довше залишаються небезпечними і дедалі частіше трапляються не лише в лісах, а й у міських парках, скверах та дворах.
Про те, чому кліщів стало помітно більше, які ризики це несе та як правильно діяти після укусу, розповіла інфекціоністка Лариса Мороз.
Активність починається раніше і триває довше
Теплі зими без тривалих морозів напряму впливають на життєвий цикл кліщів. За словами лікарки, за таких умов вони прокидаються значно раніше, ніж це було ще кілька років тому.
“За умови теплої зими та ранньої весни кліщі активізуються вже на початку або в середині березня. Якщо холодний період скорочується, тривалість їхньої активності зростає, а разом із цим підвищуються й ризики укусів”, – пояснює Лариса Мороз.
Додатковим фактором є загальне потепління клімату. Підвищення середньорічних температур розширює ареал поширення кліщів і подовжує період їхньої активної життєдіяльності.
Чому кліщів стало більше саме у містах
Ще одна тенденція останніх років – масова поява кліщів у міських зелених зонах. Якщо раніше небезпеку пов’язували передусім із лісами, нині ризик підчепити кліща існує і під час звичайної прогулянки біля дому.
“Популяція кліщів загалом збільшилася. Одна з причин – у містах майже не проводять дезінсекцію. Парки, сквери, газони рідко обробляють спеціальними розчинами, які знищують кліщів та інших комах”, – зазначає інфекціоністка.
Ситуацію ускладнює й те, що в міському середовищі кліщі майже не мають природних ворогів. Нескошені газони та занедбані зелені зони створюють для них сприятливі умови.
Які хвороби переносять кліщі в Україні
В Україні мешкають кліщі різних видів, але медики виділяють кілька інфекцій, що становлять найбільшу небезпеку для людини.
Найсерйознішою вірусною загрозою залишається кліщовий енцефаліт. Водночас ця інфекція має чітку географію.
“Кліщовий енцефаліт є ендемічним лише для Криму та Волинської області, де можливі поодинокі випадки зараження”, – наголошує лікарка.
На решті території України основною проблемою залишається хвороба Лайма, або системний кліщовий бореліоз. Кількість випадків цього захворювання, за словами медика, зростає з року в рік.
“Що довше триває період активності кліщів, то вища ймовірність, що вони інфікуються бореліями і стають небезпечними для людини”, – пояснює Лариса Мороз.
Чи справді кліщів стало більше, чи ми просто уважніші
Точної статистики щодо чисельності кліщів немає. Однак лікарі відзначають: звернень після укусів стає більше.
З одного боку, люди стали уважніше ставитися до свого здоров’я, частіше оглядати тіло після прогулянок і швидше звертатися по допомогу. З іншого – медики фіксують реальне зростання кількості укусів.
“Раніше пацієнти могли звертатися до лікаря через тиждень або навіть два після укусу, бо просто не помічали кліща. Зараз про ризики говорять більше, тому й випадків виявлення стало більше”, – зазначає інфекціоністка.
Коли після укусу потрібно йти до лікаря
Медики радять не зволікати з візитом до лікаря навіть тоді, коли самопочуття залишається нормальним.
“Звернутися бажано якомога раніше, ще до появи симптомів. За потреби призначається коротке профілактичне лікування, яке триває лише один день і запобігає розвитку захворювання”, – пояснює Лариса Мороз.
Тривожним сигналом є кільцеподібне почервоніння в місці укусу, яке поступово збільшується. У такому разі лікування вже триває 10–14 днів і відкладати його не можна.
Лікарка також не радить витрачати час на лабораторні дослідження самого кліща, а одразу звертатися за медичною допомогою.
Як правильно захищатися від кліщів
Плануючи прогулянки на природі або в зелених зонах міста, варто дотримуватися базових правил захисту.
- використовувати спреї-відлякувачі та наносити їх на відкриті ділянки шкіри;
- обирати закритий одяг з довгими рукавами та штанами;
- заправляти штани в шкарпетки або щільне взуття;
- обробляти спреєм манжети, краї одягу та зони між взуттям і штанами;
- після прогулянки ретельно оглядати тіло, витрушувати одяг і приймати душ.
“Активна речовина у спреях має різкий запах і порушує сенсорні системи кліщів. Фактично вона робить шкіру та одяг непривабливими або ‘невидимими’ для комах”, – пояснила лікарка.
Міф про “улюблену” групу крові
Поширене переконання, що кліщі нібито обирають людей з певною групою крові, не має наукового підтвердження.
“Немає жодних доказів, що кліщі кусають когось частіше через групу крові. Це такий самий міф, як і у випадку з комарами”, – підсумувала Лариса Мороз.
Фахівці наголошують: у нових кліматичних умовах обережність потрібна всім, незалежно від місця прогулянки чи пори року.
Мороз Лариса Василівна – доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри, головний інфекціоніст Вінницької області.
Авторка 247 наукових праць, співукладачка довідника з інфекційних хвороб і співавторка профільних підручників. Її наукові дослідження присвячені вірусним захворюванням, зокрема хронічним гепатитам та ВІЛ/СНІДу. Активна учасниця міжнародних конференцій, викладає лікарям-інтернам спеціальність «Інфекційні хвороби».
