Попри відому прихильність Дональда Трампа до Володимира Путіна, дії колишнього президента на енергетичному фронті виявляються шкідливими для Росії. Причина – його прагнення знизити ціни на нафту задля внутрішньополітичних цілей у США.
Як зазначає The Times, економічна стабільність Кремля безпосередньо залежить від нафтогазових доходів. В умовах санкцій та падіння світових цін на вуглеводні, ці доходи вже значно скоротилися. І саме тут Трамп грає не на руку Путіну. Його об’єкт бажання – зниження цін на заправках – покликаний полегшити фінансовий тиск на американських споживачів та зміцнити власну популярність.
“Причина полягає в тому, що найбільшою загрозою для внутрішньої популярності Трампа є зростання вартості життя. Зниження цін на заправках є для Білого дому бажаним рішенням цієї політичної проблеми”, – підкреслює видання.
У рамках цієї стратегії Трамп активно просуває збільшення світового видобутку нафти, зокрема у Венесуелі. Минулого тижня він зустрівся з керівниками провідних нафтових компаній США та Європи, закликаючи їх інвестувати десятки мільярдів доларів у венесуельські родовища. Такий підхід здатен знизити ціни на світових ринках і, водночас, підірвати економіку Росії, яка вже потерпає від війни та дисбалансів у бюджеті та банківській системі.
За словами економічного аналітика Крейга Кеннеді, російський нафтогазовий сектор переживає найгіршу кризу з 1990-х років. Він також звертає увагу на високий ризик дефолту банківської системи через внутрішні фінансові перекоси.
The Times нагадує, що різке падіння цін на нафту колись стало однією з причин розпаду СРСР. Колишній прем’єр пострадянської Росії Єгор Гайдар у книзі “Крах імперії” прямо пов’язував економічну слабкість Радянського Союзу із залежністю від експорту вуглеводнів. Схожа модель, за словами журналістів, застосовна й до сучасної Росії.
Видання також порівнює нинішню ситуацію з прикладом Ірану, де крах банку Ayandeh та стрімке зростання цін на продукти викликали масштабні демонстрації:
“Поєднання стрімкого зростання цін на продукти харчування та банківської кризи – це перевірений часом рецепт вибуху народного невдоволення та, за певних обставин, повалення відповідального режиму.”
The Times робить висновок: Трамп не намагається спеціально змусити Путіна зупинити війну проти України. Його рішучість знизити нафтові ціни продиктована виключно внутрішньою політикою. Водночас це мимоволі шкодить російській економіці, хоча президент США продовжує демонструвати симпатію до російського диктатора.
На тлі енергетичних кроків Трамп також запровадив додаткові мита на імпорт з Європи через суперечки щодо анексії Гренландії. Головна дипломатка ЄС Кая Каллас зазначила, що напруження у відносинах із США може відволікати союзників від допомоги Україні, тоді як вигоду отримують Китай і Росія.
Крім того, адміністрація США пропонує створити міжнародну “Раду миру” з Трампом на чолі. Країни, що бажають стати постійними членами, мають внести щонайменше 1 млрд доларів, а всі рішення потребують схвалення особисто президентом. Організація планує працювати над стабілізацією регіонів конфліктів та відбудовою Гази.
Таким чином, внутрішні економічні інтереси США, що спонукають Трампа знижувати ціни на нафту, несвідомо послаблюють позиції Кремля та ставлять Путіна перед новими фінансовими викликами.
