Унаслідок глобального потепління кількість опадів на Землі може істотно зрости, і одним із найяскравіших прикладів цього стане Північна Африка. Нове дослідження вчених свідчить, що Сахара може частково перетворитися на зелену зону уже до кінця XXI століття.
Роботу опублікували в науковому журналі Nature. Вона базується на результатах аналізу понад 40 кліматичних моделей CMIP6 — найточніших інструментів прогнозування клімату. Науковці вивчили, як змінюватиметься інтенсивність опадів на африканському континенті залежно від рівня викидів парникових газів.
Згідно з висновками, у разі збереження високих викидів до 2100 року кількість опадів у Сахарі може зрости на 75%. У Західній Африці прогнозують приріст на 7%, у Східній та Центральній — на 15–25%. Це може позитивно вплинути на забезпечення водою та розвиток сільського господарства в регіоні, який десятиліттями страждав від засух.
Водночас кліматологи попереджають: не всі регіони Африки виграють від потепління. У Намібії рівень опадів може впасти на 5%, а Південно-Східна Африка та Мадагаскар зазнають неоднорідних змін — частина територій стане вологішою, інші ж висохнуть. Такі контрасти можуть призвести до повеней у одних районах і до посух у інших.
Більше 70% моделей підтверджують ці тенденції незалежно від сценарію потепління, що робить прогнози досить надійними. Вчені зазначають, що сезонність дощів залишиться схожою, але зливи наприкінці літа можуть стати значно інтенсивнішими, збільшуючи ризик затоплень.
Причини таких змін полягають у перерозподілі атмосферних потоків і підвищенні вологості через нагрівання повітря. Тепле повітря здатне утримувати більше вологи, а коли воно піднімається та охолоджується, волога випадає у вигляді дощу.
Для Африки це матиме масштабні наслідки. Близько 80% сільського господарства континенту залежить від опадів, тож збільшення дощів може врятувати врожаї у посушливих районах, але водночас створити загрозу ерозії ґрунтів та підтоплень. З іншого боку, зменшення опадів у південно-західній частині континенту може спровокувати голод і нові хвилі міграцій.
Європейці також відчують наслідки цих процесів: зменшиться кількість пилу із Сахари, який нині часто переноситься вітрами на північ, впливаючи на якість повітря та клімат у Середземномор’ї.
Науковці наголошують, що зміни клімату вже кардинально впливають на екосистеми. Український дослідник Сергій Степаненко раніше попереджав, що екстремальні явища — на кшталт злив, підтоплень чи зсувів ґрунту — стають новою нормою. На його думку, необхідно переглянути будівельні та інфраструктурні стандарти, оскільки старі норми вже не відповідають сучасним кліматичним викликам.
