Перші контакти між Києвом, Вашингтоном і Москвою щодо потенційного мирного врегулювання свідчать: позиції сторін залишаються далекими від компромісу. Україна не готова поступатися територіями, Росія наполягає на повному контролі над східними регіонами, а США шукають формулу безпеки, яка могла б зрушити процес із мертвої точки. Про це йдеться в аналітичному матеріалі CNN.
Москва хоче більше, ніж Київ може дозволити
За інформацією видання, Кремль і надалі пред’являє максималістські вимоги: формалізувати окупацію українських територій на сході та домогтися передачі цих регіонів під свій повний контроль. У таких умовах Україна мала би відмовитися навіть від укріплених районів Донецька, які залишаються ключовими для оборони.
У Києві категорично не розглядають можливість поступок там, де Росія не змогла досягти своїх цілей силою. Водночас, раніше Україна допускала варіант тимчасового перемир’я вздовж нинішньої лінії фронту, що фактично законсервувало би нинішні зони окупації.
Американський документ: зона, яку контролює Росія, але без російських військ
CNN ознайомилася з пропозиціями з «мирного плану», розробленого у США. Одним із його пунктів передбачалося створення демілітаризованої зони на сході України — території, де російські сили формально не присутні, але фактичний контроль залишається за Москвою.
Аналітики видання визнають: важко уявити, що президент Володимир Зеленський міг би прийняти таке рішення після років повномасштабної війни, однак цей напрям можуть розглядати серед потенційних дипломатичних опцій.
Пошук гарантій безпеки поза НАТО
Серед ключових питань переговорів — можливі гарантії безпеки для України, якщо шлях до членства в НАТО залишатиметься заблокованим. В американському плані згадувалися «надійні гарантії» та конкретні сценарії, за яких США зобов’язуються на узгоджену реакцію.
Україна наполягає на надійних зобов’язаннях і прагне вступу до альянсу, але поки невідомо, чи розглядатиме Київ альтернативні моделі, подібні до колективної реакції за логікою статті 5 НАТО.
«Можна було б дещо пом’якшити вимогу про відсутність військ НАТО, не підпорядковуючи їх командуванню НАТО»,
зазначив колишній верховний головнокомандувач НАТО адмірал Джеймс Ставридіс.
Він припустив, що Україна могла б погодитися на двостороннє розміщення контингентів із Польщі, країн Балтії чи Північної Європи, які діяли б під національними прапорами і могли б стати стримувальним фактором.
Росія тисне силою
Експерти, на яких посилається CNN, наголошують: затяжна війна підсилює позиції Москви. Росія має більший мобілізаційний ресурс і поступово просувається на окремих ділянках фронту.
«Вони вважають, що зможуть диктувати Україні свої умови, а не просто вести переговори. Мені важко уявити, на які поступки вони дійсно готові піти»,
вважає Джон Лаф, керівник відділу зовнішньої політики аналітичного центру New Eurasian Strategies Centre.
Він назвав своє ставлення до шансів на швидкий мир «песимістичним» і припустив, що Путін може прагнути використати період підтримки з боку Дональда Трампа, перш ніж інтерес Вашингтона вичерпається.
Американські переговори з Росією — щоб зберегти шанс на угоду
The New York Times повідомляло, що США погодилися на прямі розмови з російською делегацією, позаяк частина команди Трампа вважала: будь-які зміни, погоджені США та Україною без участі Москви, Кремль одразу відкине.
Що далі
Тим часом президент Трамп заявляв, що мирна угода між Україною та Росією «дуже близько», хоча очікував швидшого прогресу. Він також говорив про великі втрати сторін і сподівався, що найближчим часом стане зрозуміло, чи можливе завершення війни.
Керівник Офісу президента Андрій Єрмак підтвердив, що Зеленський хоче зустрітися з президентом США якнайшвидше та планує узгодити умови потенційної угоди під час майбутніх переговорів у Вашингтоні.
