На півночі Пакистану археологи натрапили на знахідку, яка поєднує різні епохи в одному шарі землі. У Равалпінді під час розкопок на кургані Бхір неподалік Таксіли виявили кушанські монети віком близько 2000 років, а поруч – фрагменти лазуриту, напівдорогоцінного каменю, що походить із набагато давнішого періоду.
Дослідники наголошують: поєднання бронзових монет і каменю в одному місці підсилює версію про торговельне значення регіону. За їхніми словами, лазурит датують VI століттям до н.е., тоді як монети відносять до II століття н.е. Ці часові межі узгоджуються з історією Кушанської імперії, яка, як відомо, розквітала між I та III століттями н.е.
Монети пов’язують із правлінням царя Васудеви – одного з останніх великих правителів Кушанської династії. Після наукового датування та нумізматичного аналізу на них розпізнали його зображення: на одному боці монети – імператор, на іншому – жіноче релігійне божество.
Вчені вважають, що такі сюжети на монетах віддзеркалюють релігійний клімат епохи. Зазначається, що часи Кушанської імперії сприяли поширенню різних вірувань, а історичні записи свідчать про протекцію кількох конфесій. Раніше знайдені кушанські монети також містили образи з індійської, іранської, грецької та буддійської традицій, демонструючи широкий теологічний кругозір імперії.
Окрему увагу дослідники приділяють саме лазуриту. На їхню думку, його присутність у Таксілі вказує на включеність регіону до мереж далекої торгівлі через Центральну та Південну Азію. Таксіла, зокрема, була пов’язана зі столицею Маур’їв Паталіпутрою (сучасні Патна, Біхар) давньою “Королівською дорогою”.
“Це означає, що між регіонами відбувалися торгівля і культурний обмін. Однак монети, що відносяться виключно до Таксіли, в Біхарі не були знайдені. В цілому, вони доводять релігійний плюралізм і політичне та економічне значення Таксіли при Кушанах”.
Археологічні дані також вказують, що за правителів на кшталт Канішки Великого Таксіла перетворилася на важливий адміністративний центр. У матеріалі підкреслюється, що царство сприяло розвитку буддизму, торгівлі та гандхарського мистецтва, яке поєднувало грецькі, перські, римські та індійські впливи.
На тлі цієї знахідки в матеріалі згадують і ще один приклад того, як археологія допомагає відчитувати стародавні економічні зв’язки. У 2022 – 2024 роках Шеньсійський провінційний інститут археології проводив розкопки низки давніх гробниць у селі Цзялі, Цзянь. Серед них вирізнялася гробниця дружини військового офіцера, багатство знайдених речей у якій, як зазначається, дало нові відомості про торговельні мережі VII століття.
