Півстоліття пролежавши під герметичними пломбами, зразки місячного ґрунту з місії “Аполлон” розкрили те, чого вчені не сподівалися побачити. Аналіз показав у них унікальну ізотопну аномалію сірки, яка різко відрізняє Місяць від Землі.
Нове відкриття зробила команда науковців під керівництвом геохіміка Джеймса Доттіна з Університету Брауна.
Півстолітня пауза і сучасні технології
У 1972 році астронавти NASA привезли на Землю понад 110 кілограмів місячних порід. Частину з них тоді відразу запечатали, сподіваючись, що майбутні технології дозволять побачити більше, ніж це було можливо в 70-х роках.
Цей момент настав тепер. Дослідники помістили зразки до герметичних камер і нагрівали їх лазером, випаровуючи мікроскопічні частинки. Отриману пару проаналізували детекторами, що дають змогу «зчитувати» хімічний склад у найменших деталях.
Аномалія, якої не чекали
Найбільша несподіванка чекала у вулканічних породах із району Літтроу. Вчені виявили, що вони містять сірку з нетиповим ізотопним складом, зокрема сильно збіднену на сірку-33.
“Я очікував побачити ізотопний склад, подібний до земного. Але значення виявилися зовсім іншими, не схожими ні на що, що ми знаходимо на Землі”, – зазначив Джеймс Доттін.
Такі результати спростовують попереднє уявлення про те, що місячна мантія майже дзеркально повторює земну за ізотопами сірки.
Що це може означати для науки
Відкриття доповнює низку останніх наукових знахідок, зроблених завдяки аналізу «законсервованих» зразків. Раніше вчені вже встановили, що так звана Світла мантія могла поширитися внаслідок вибуху, а також що локальні процеси окиснення металів на Місяці відбувалися під впливом метеоритів.
Нова аномалія ізотопів сірки може стати ключем до розуміння того, як формувалися ранні шари Місяця і які унікальні процеси відрізняють його геологічну еволюцію від земної.
Науковці планують продовжити дослідження інших запечатаних зразків, адже саме вони можуть містити відповіді на питання, які десятиліттями залишалися відкритими.
