Якою буде доля нашої планети через мільярди років? Відповідь на це питання стала ближчою — міжнародна команда астрономів натрапила на унікальний слід у космосі, що може дати ключ до розгадки останніх моментів життя Землі.
Все почалося з відкриття незвичної структури у Кільцевій туманності, яка розташована за понад дві тисячі світлових років від нашої планети. Там, у самому центрі космічної хмари, вчені помітили дивну смугу з іонізованого заліза, яку дослідники охрестили «залізним прутом».
Астрономи вперше побачили щось подібне і одразу звернули увагу на можливий зв’язок із долею кам’янистих планет, таких як Земля. У новій статті дослідники зазначають, що ця залізна перемичка може бути залишком планети, яку колись знищила вмираюча зірка. Це дає змогу уявити, що може чекати на нашу планету, коли Сонце пройде свій фінальний шлях.
На думку вчених, існує два основні пояснення утворення цієї структури. Перше — це результат рідкісних процесів, які відбуваються під час вибуху туманності після колапсу зорі. Другий сценарій виглядає ще більш вражаюче: плазмова дуга могла виникнути внаслідок повного випаровування кам’янистої планети, яка не витримала розширення та спеки свого сонця.
Автор дослідження Роджер Уессон пояснює:
«Ми знаємо, що навколо багатьох зірок є планети, і якби навколо зірки, що утворила Кільцеву туманність, існували планети, вони б випарувалися, коли зірка стала червоним гігантом».
Маса заліза в знайденій перемичці співвідноситься з тим, що могло б залишитися після зникнення планет розміром із Меркурій, Марс, а в разі Землі чи Венери — цієї речовини було б навіть більше. Якщо другий сценарій виявиться правдою, людство отримало унікальний «знімок» того, що залишиться від Землі у далекому майбутньому.
Процес знищення кам’янистих планет пов’язаний із еволюцією зірок. Коли подібні до Сонця світи закінчують свій життєвий цикл, їхні зовнішні оболонки розширюються, ядро стискається й холоне. Останній акорд — зірка перетворюється на білого карлика, залишаючи після себе планетну туманність.
Прогноз для нашої Сонячної системи невтішний: приблизно через п’ять мільярдів років Сонце роздується, Земля або випарується під дією температур, або буде розірвана гравітаційними хвилями. Цей процес зруйнує усе знайоме людству, залишивши слід у вигляді космічного уламка.
У світі астрономії це відкриття стало черговим підтвердженням того, що жодна планета не є вічною. Лише нещодавно дослідники повідомили про відкриття планети-«вигнанця», що не належить жодній зорі і має розміри майже як Сатурн. Космос продовжує дивувати — і нагадує про крихкість нашого дому.








