У центрі Європи зростає напруження, яке дедалі складніше ігнорувати. Відносини між канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем і президентом Франції Еммануелем Макроном входять у фазу відкритих розбіжностей саме тоді, коли континент стикається з екзистенційними викликами.
Німецьке видання Der Spiegel звертає увагу на серію сигналів, що свідчать про охолодження у відносинах між двома ключовими столицями ЄС. Останнім каталізатором стала заява Макрона про доцільність прямої розмови з російським лідером Володимиром Путіним.
У Берліні цю ініціативу воліють не коментувати. За оцінкою журналістів, ідея Парижа не була погоджена з Мерцем, і тепер канцлер обрав тактику мовчання, аби не виносити конфлікт між Німеччиною і Францією у публічну площину.
Розмова з Кремлем як лінія розлому
Реакція європейських партнерів на слова Макрона виявилася стриманою, зокрема й з боку Німеччини. Натомість у Кремлі ініціативу зустріли з ентузіазмом, заявивши про готовність російського правителя до діалогу.
У Der Spiegel зазначають, що цей епізод лише підкреслив глибші розбіжності між Берліном і Парижем. Їх накопичилося стільки, що приховувати суперечності стає дедалі важче.
“Обидва лідери ослаблені всередині власних країн, тому їм потрібно прагнути до підвищення зовнішньополітичного авторитету – обидва демонструють амбіції очолити ЄС, представляти його у світі, що став небезпечним, у відносинах з такими великими державами, як США, Росія і Китай. Однак у той час, коли Україна, як і вся Європа, стикається з екзистенціальними питаннями, центральний дует континенту, схоже, дедалі більше розходиться в думках”.
Саме цей контекст, наголошують автори, робить кризу у франко-німецькому тандемі особливо небезпечною для Євросоюзу.
Заморожені активи і стара образа
Поточна напруга не є ізольованим випадком. Раніше Financial Times писало про серйозний конфлікт між Макроном і Мерцем через питання заморожених російських активів.
Канцлер Німеччини був одним із головних прихильників ідеї використати 210 мільярдів євро заморожених коштів Москви для підтримки України. Французький президент, хоч і не висловлювався різко публічно, у підсумку підтримав позицію Бельгії та Італії, які виступають проти такого кроку.
У сукупності ці розбіжності, як зазначає Der Spiegel, підривають багатообіцяючий союз Макрона і Мерца, що мав стати мотором європейської єдності, але дедалі більше перетворюється на джерело стратегічної невизначеності.
