Заклик Києва встановити конкретну дату вступу до Євросоюзу викликав стриману реакцію в Австрії. Там наголошують: навіть за політичної підтримки правила розширення ЄС залишаються незмінними.
Міністр Європи, інтеграції та сім’ї Австрії Клаудія Бауер публічно висловила скепсис щодо ідеї приєднання України до Європейського Союзу вже у 2027 році. Таку перспективу напередодні озвучував президент Володимир Зеленський, закликаючи Брюссель визначити чіткий термін.
На тлі повномасштабної війни процес розширення ЄС справді пожвавився. Нині статус кандидатів на членство мають девʼять країн, серед яких держави Західних Балкан і Молдова. Водночас у Євросоюзі зростає занепокоєння, що політичне прискорення української заявки може відсунути інших претендентів.
Перед четвертою річницею вторгнення Росії Зеленський запропонував зробити наступний рік орієнтиром для вступу України. Однак у Відні вважають такий підхід надто оптимістичним.
“Це не тільки амбітно, але й нереалістично”, – заявила Клаудія Бауер.
Міністерка підкреслила, що Європейський Союз діє за чітко визначеними правилами, які однаково застосовуються до всіх країн-кандидатів.
“У нас є чіткі правила та умови, за яких країна може стати членом Європейського Союзу, і ці правила застосовуються до всіх”, – наголосила вона.
Як приклад Бауер навела Чорногорію. Країна розпочала переговори ще у 2012 році та лише планує приєднання у 2028-му.
“Ви бачите, який довгий шлях вони пройшли. У випадку України переговори ще навіть не розпочалися, а в деяких сферах існує величезна потреба в реформах. Ми не можемо застосовувати подвійні стандарти; не може бути жодних прискорених процедур”, – сказала міністр.
Критика Будапешта і суперечки всередині ЄС
Окремо австрійська посадовиця торкнулася проблеми блокування рішень усередині Євросоюзу. Йдеться про дії Угорщини, премʼєр-міністр якої Віктор Орбан продовжує накладати вето на нові санкції проти Росії та надання Україні кредиту у 90 млрд євро.
Таку позицію Будапешт повʼязує із затримками постачання нафти трубопроводом “Дружба”. Водночас у Брюсселі припускають, що угорське вето може використовуватися як інструмент тиску у переговорах щодо розблокування оборонних фондів.
“Двосторонні або внутрішньополітичні питання не мають місця в європейському процесі прийняття рішень. Питання санкцій та кредиту для України стосуються чогось набагато більшого”, – пояснила Бауер.
Паралельно в Єврокомісії уникають будь-яких дат. Президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн раніше наголошувала, що шлях до членства ґрунтується на заслугах і темпах реформ.
“Це також означає, що швидкість залежить від країни-кандидата. І я маю сказати, що Україна вирізняється швидкістю, з якою вона виконує необхідні реформи. Це складні реформи, нелегкі реформи”, – зазначила вона.
Водночас у Європі звучать і більш рішучі голоси. Перший президент незалежної Польщі Лєх Валенса відкрито підтримав швидке приєднання України, нагадавши, що саме євроатлантична інтеграція свого часу захистила Польщу від сценарію, який нині переживає Україна.
