Нові дослідження сталигмітів із печер на півночі Мексики дозволили науковцям із Кембриджського університету пролити світло на одну з найбільших загадок людства — причини занепаду цивілізації майя. Вивчаючи ізотопи кисню в мінеральних утвореннях, вчені змогли точно відтворити картину опадів та посух у регіоні протягом IX-XI століть.
З’ясувалося, що у вирішальні роки історії майя регіон пережив серію надзвичайно сильних та тривалих посух, серед яких виділяється одна тринадцятирічна, яка розпочалася наприкінці IX століття. Усього вчені ідентифікували вісім масштабних посух, кожна з яких тривала щонайменше три роки. Саме ці екстремальні кліматичні потрясіння, на думку дослідників, спричинили соціально-політичну кризу, що стала передумовою краху могутньої цивілізації.
Ці висновки підтверджуються й археологічними знахідками: у періоди затяжної засухи будівництво монументів і політична активність у ключових північних містах майя, таких як Чичен-Іца, практично припинялися. Водночас династії розпадалися, а населення пересувалося на північ у пошуках більш сприятливих умов для життя.
Метод, який використовували науковці, ґрунтується на аналізі шарів ізотопів кисню в сталагмітах. Ці “кліматичні архіви” дозволяють із великою точністю дізнатися, коли і наскільки змінювався рівень опадів у доісторичні часи. Відкриття стало можливим завдяки поєднанню природничих та археологічних наук, що, за словами керівника дослідження Деніела Х. Джеймса, дозволяє детальніше простежити вплив зміни клімату на долю стародавніх суспільств.
Науковці впевнені — нові дані стануть основою для подальших досліджень про зв’язок між змінами клімату і великими історичними подіями, зокрема — занепадом розвинених цивілізацій.
