Нафта дорожчає, а запаси ракет тануть. Новий виток напруженості на Близькому Сході кардинально перекроює карту глобального протистояння. Видання The New Yorker проаналізувало, як війна в Ірані стала несподіваним важелем впливу для Москви та критичним викликом для Києва.
Західні аналітики фіксують тривожну тенденцію для України. Поки увага та ресурси Вашингтона фокусуються на іранських атаках, Росія отримує стратегічну перевагу. Кремль успішно конвертує хаос у регіоні в реальні бойові можливості на українському фронті.
Фінансовий успіх РФ та блокування ресурсів
Блокування Ормузької протоки спровокувало стрімкий стрибок світових цін на паливо. Це наповнює бюджет агресора. Після ударів Тегерана по енергетиці Москва отримала величезні прибутки від експорту сировини. Експертка Тетяна Мітрова пояснює ситуацію так:
“Стратегічна ціна полягала в тому, щоб дати Москві більше готівки, стійкості та можливостей для продовження своєї війни”.
Паралельно Росія зміцнює союз із Тегераном через дипломатію та розвіддані. Кремль прагне довести статус світового лідера. Дослідниця Ханна Нотте зауважує, що ситуація демонструє певну слабкість США. На її думку, військові дії там тривають не за планом.
“Росія намагається показати, що вона все ще є силою, з якою доводиться рахуватися”.
Москва використовує цей момент для посилення власного впливу. Путін бачить у близькосхідній кризі шанс для демонстрації сили. Це безпосередньо впливає на тривалість бойових дій у Європі.
Занепокоєння висловлює і голова європейської дипломатії Кая Каллас. Вона впевнена у нерозривному зв’язку цих двох конфліктів. Для стабілізації Близького Сходу необхідно тиснути безпосередньо на Російську Федерацію.
Тімоті Еш попереджає про небезпеку слабкості Заходу. Нестача ППО лише заохочує агресора. Путін може вирішити залишитися в Україні набагато довше. Його надихає розпорошеність уваги партнерів Києва.
“Це спонукатиме Путіна довше залишатися в Україні… він побачить слабкість Заходу… Це означає, що війна триватиме довше”.
Ринок енергоносіїв уже відреагував на дестабілізацію світових логістичних шляхів. Глобальна криза лише поглиблюється. Нестабільність цін на пальне б’є по світовій економіці.
Україна тим часом змушена шукати власні рішення. Брак західних систем змушує розвивати внутрішні оборонні технології. Поширення спільних для РФ та Ірану дронових розробок створює нові загрози.
Прямі наслідки для Києва
Володимир Зеленський під час поїздки до Берліна визнав критичне зменшення допомоги. Американські Patriot тепер потрібні США в іншому місці. Це створює дірки в українському небі.
Ситуація з озброєнням виглядає вкрай складною. Президент України підкреслив:
“Якщо війна триватиме довше, для України буде менше зброї”.
Дефіцит систем протиповітряної оборони вже став відчутним для ЗСУ. Ресурси союзників витрачаються на відбиття іранських загроз. Наразі ситуація з постачанням досягла свого дна.
“У нас зараз такий дефіцит, що гірше вже не буде”, – констатував Зеленський.
Невдовзі після його попереджень РФ застосувала масовану тактику терору. Сотні безпілотників та десятки ракет атакували українські міста. У небі продовжують фіксувати велику кількість іранських “Шахедів”.
Військове керівництво України готується до затяжних обстрілів. Противник не збавляє темпів атак. Навпаки, Росія готує нові удари з використанням ракетного озброєння.
Позиція Вашингтона та майбутні сценарії
Білий дім активно вивчає потенційну реакцію Тегерана на плани США. Розвідка аналізує сценарій, за якого Дональд Трамп оголосить про перемогу. Це передбачає виведення американського контингенту з регіону.
Видання The Wall Street Journal повідомляє про підготовку блокади Ірану. Таке розпорядження Трамп надав своїм помічникам. Рішення обговорювалося на нарадах у Ситуаційній кімнаті.
- Сценарії завершення двомісячної війни.
- Аналіз наслідків виведення військ США.
- Підготовка до тривалої економічної ізоляції Ірану.
Така стратегія може кардинально змінити баланс на Близькому Сході. Однак наслідки для України залишаються неоднозначними. Світ входить у період максимальної невизначеності.
