Дієвідміна — це граматична категорія, яка визначає, за яким зразком змінюється дієслово у формах теперішнього і майбутнього часу. Від правильного визначення дієвідміни залежить написання особових закінчень, а отже — грамотність мовлення і письма. Щоб уникнути поширених помилок, варто чітко знати сучасні правила, винятки і алгоритм визначення дієвідміни для будь-якого дієслова.
Що таке дієвідміна і для чого її знати
В українській мові існує дві дієвідміни. Вибір дієвідміни впливає на написання особових закінчень у теперішньому і майбутньому часі, а також на правопис суфіксів у дієприкметниках і віддієслівних іменниках. Помилки у визначенні дієвідміни призводять до неправильного написання слів і зміни змісту висловлювання.
Які дієвідміни є в українській мові
Дієслова поділяють на дві дієвідміни залежно від особових закінчень у теперішньому і простому майбутньому часі:
- Перша дієвідміна.
- Друга дієвідміна.
Цей поділ стосується лише дієслів недоконаного або доконаного виду в особових формах, окрім дієслів на -ся.
Чим відрізняються перша і друга дієвідміна
Ключова різниця — у типових особових закінченнях. Вони чітко відрізняють одну дієвідміну від іншої і допомагають правильно вписати слово у речення.
Які закінчення має перша дієвідміна
До першої дієвідміни належать дієслова, що в 3-й особі множини мають закінчення -уть, -ють. Ось основні особові закінчення першої дієвідміни:
| Особа | Закінчення |
|---|---|
| 1-ша однина | -у, -ю |
| 2-га однина | -еш, -єш |
| 3-тя однина | -е, -є |
| 1-ша множина | -емо, -ємо |
| 2-га множина | -ете, -єте |
| 3-тя множина | -уть, -ють |
Приклади: писати — пишу, пишеш, пише, пишемо, пишете, пишуть; читати — читаю, читаєш, читає, читаємо, читаєте, читають.
Які закінчення має друга дієвідміна
Друга дієвідміна — це дієслова, що в 3-й особі множини мають закінчення -ать, -ять. Основні закінчення другої дієвідміни:
| Особа | Закінчення |
|---|---|
| 1-ша однина | -у, -ю |
| 2-га однина | -иш, -їш |
| 3-тя однина | -ить, -їть |
| 1-ша множина | -имо, -їмо |
| 2-га множина | -ите, -їте |
| 3-тя множина | -ать, -ять |
Приклади: говорити — говорю, говориш, говорить, говоримо, говорите, говорять; любити — люблю, любиш, любить, любимо, любите, люблять.
Які дієслова належать до кожної дієвідміни
Щоб визначити дієвідміну, потрібно знати, які саме дієслова входять до кожної з них. Основний критерій — особове закінчення у формі 3-ї особи множини теперішнього або простого майбутнього часу.
- До першої дієвідміни належать усі дієслова на -ати, -яти, -ути, -юти, -ити (крім тих, що належать до другої дієвідміни).
- До другої дієвідміни належать дієслова на -ити (крім брити, мити та похідних від них).
Які існують винятки при визначенні дієвідміни
Окремі дієслова на -ити належать до першої дієвідміни, хоча мають характерне для другої закінчення. Це винятки, які потрібно просто запам’ятати:
- брити — у 3-й особі множини має форму бpють.
- мити — у 3-й особі множини має форму миють.
- Дієслова, утворені від брити і мити із префіксами: збрити, намити, помити тощо.
Усі інші дієслова на -ити належать до другої дієвідміни, окрім наведених винятків.
Як визначити дієвідміну дієслова — покроковий алгоритм
Щоб визначити дієвідміну дієслова, дотримуйтеся чіткої послідовності кроків:
- Поставте дієслово у форму 3-ї особи множини теперішнього або простого майбутнього часу (вони/вони будуть…).
- Подивіться на закінчення: якщо -уть, -ють — це перша дієвідміна; якщо -ать, -ять — це друга дієвідміна.
- У разі, якщо дієслово має інфінітив на -ити, перевірте, чи це не виняток (брити, мити та похідні). Якщо так — це перша дієвідміна, інакше — друга.
- Якщо дієслово безособове або не має форми третьої особи множини, визначте дієвідміну за інфінітивом і можливим закінченням згідно з правилами.
Приклад: сидіти — сидять (друга дієвідміна); писати — пишуть (перша дієвідміна); мити — миють (перша дієвідміна, виняток).
Що робити з дієсловами на -ся і безособовими формами
Дієслова із суфіксом -ся (зворотні дієслова) визначаються за тим самим принципом, що й відповідні без -ся. Тобто, вмиватися — вмиваються (перша), сміятися — сміються (перша), хвалитися — хваляться (друга).
Безособові дієслова, які використовуються лише у третій особі однини, зазвичай належать до тієї дієвідміни, до якої належить дієслово у звичайній формі.
Чому важливо правильно визначати дієвідміну для правопису
Визначення дієвідміни напряму впливає на:
- Написання особових закінчень у теперішньому і майбутньому часі.
- Правопис суфіксів дієприкметників і віддієслівних іменників.
- Вибір правильного закінчення у формі наказового способу.
Помилки у визначенні дієвідміни — це найчастіші орфографічні помилки в учнівських та студентських текстах.
Як дієвідміна впливає на написання дієприкметників і віддієслівних іменників
У дієприкметниках і віддієслівних іменниках написання суфіксів -уч-, -юч- (для першої дієвідміни) і -ач-, -яч- (для другої дієвідміни) залежить від дієвідміни дієслова-основи. Це правило стосується активних дієприкметників теперішнього часу та похідних від них іменників.
- Дієслова першої дієвідміни утворюють дієприкметники із суфіксами -уч-, -юч-: малює — малюючий, веде — ведучий.
- Дієслова другої дієвідміни — із суфіксами -ач-, -яч-: кричить — кричащий, стоїть — стоячий.
Якщо дієвідміна визначена неправильно, виникають помилки у написанні відповідних суфіксів, що особливо важливо для складання диктантів чи ЗНО.
Яка дієвідміна у дієслів на -увати, -ювати, -овути
Дієслова із суфіксами -увати, -ювати, -овути майже завжди належать до першої дієвідміни. Вони мають ті самі особові закінчення, що і класичні дієслова першої дієвідміни:
- організувати — організую, організуєш, організують;
- малювати — малюю, малюєш, малюють;
- готувати — готую, готуєш, готують.
У таких дієсловах не буває форм на -ать, -ять у 3-й особі множини.
Які дієслова не мають дієвідміни
Деякі дієслова не підлягають класифікації за дієвідмінами. Це:
- Дієслова, які вживаються лише у формі інфінітива (наприклад, смеркати).
- Дієслова, які не утворюють форм теперішнього чи майбутнього часу (наприклад, померти).
Для таких слів застосування правил визначення дієвідміни не є обов’язковим.
Часті помилки при визначенні дієвідміни
Найтиповіші помилки виникають у таких випадках:
- Дієслова на -ити автоматично відносять до другої дієвідміни, забуваючи про винятки (брити, мити).
- Ігнорування форми 3-ї особи множини для перевірки закінчення.
- Помилкове визначення дієвідміни у похідних дієсловах (збрити, помити також належать до винятків).
- Неправильне застосування правил до дієслів із суфіксами -ся.
- Неуважність до зміни закінчень у формах дієслова при відмінюванні.
Як швидко перевірити дієвідміну у складних випадках
У випадках сумнівів щодо дієвідміни допоможуть такі прийоми:
- Поставити дієслово у 3-ю особу множини і вимовити вголос — закінчення майже завжди “підкаже” відповідь.
- Згадати винятки та переконатися, чи не належить дієслово до них.
- Якщо дієслово на -ити і не є винятком — це друга дієвідміна.
- Для дієслів із -увати, -ювати, -овути — завжди перша дієвідміна.
У разі невпевненості завжди можна скористатися онлайн-словниками, де подано повні парадигми дієвідмінювання.
Коли дієвідміна впливає на написання -ться і -ться у дієсловах
У формах дієслів із -ся/-ться вибір закінчення залежить саме від дієвідміни. Для першої дієвідміни у 3-й особі множини буде -ться: співаються, малюються. Для другої — -яться: клеяться, горяться. Це правило виключень не має.
Як дієвідміна пов’язана з наголосом у дієсловах
У багатьох дієсловах наголос у формах особового відмінювання не впливає на дієвідміну, але може підказати правильне написання закінчення. Наприклад, у словах нести — несу, несеш, несуть (перша дієвідміна) наголос не змінюється, а у вести — веду, ведеш, ведуть також підтверджує закінчення першої дієвідміни.
Таблиця для самоперевірки дієвідміни за закінченням
| Інфінітив | 3-тя особа множини | Дієвідміна |
|---|---|---|
| читати | читають | перша |
| сидіти | сидять | друга |
| мити | миють | перша (виняток) |
| брити | брють | перша (виняток) |
| любити | люблять | друга |
| готувати | готують | перша |
| кричати | кричать | друга |
| писати | пишуть | перша |
Як навчитися визначати дієвідміну швидко та без помилок
Для впевненого визначення дієвідміни достатньо регулярно тренуватися з різними дієсловами та користуватися алгоритмом:
- Поставити дієслово у форму 3-ї особи множини.
- Звернути увагу на закінчення.
- Врахувати винятки.
- У разі сумнівів — звіритися з правописом.
Ці дії допоможуть уникнути типових помилок і підвищать грамотність письма.
Поширені питання щодо дієвідміни
- Чи дієслова на -ати завжди належать до першої дієвідміни? — Так, це універсальне правило.
- Чому дієслово “брити” — виняток? — Історично воно зберегло закінчення першої дієвідміни.
- Чи бувають дієслова двох дієвідмін? — Ні, кожне дієслово належить лише до однієї з них.
- Чи можуть зворотні дієслова (-ся) мати свою дієвідміну? — Вони мають ту саму дієвідміну, що й відповідні дієслова без -ся.
