Країнам Європейського Союзу може знадобитися кілька тижнів або навіть місяців, щоб перекинути війська та техніку в Україну у разі нового нападу Росії. Головною перешкодою, як зазначає видання Euractiv, залишається бюрократія та складні дозвільні процедури.
Як ідеться у матеріалі, війна в Україні продемонструвала, що оперативне переміщення військових підрозділів має вирішальне значення для безпеки континенту. Однак, попри численні інвестиції в інфраструктуру, Євросоюз усе ще стикається з адміністративними бар’єрами, які можуть серйозно затримати перекидання військових підкріплень.
Для підвищення мобільності Європейська комісія запропонувала виділити 17,6 мільярда євро у бюджеті на 2028–2034 роки для модернізації транспортної та оборонної інфраструктури. Також до середини листопада Брюссель планує внести законодавчі зміни, що мають спростити та прискорити військові перевезення в межах ЄС.
Науковий співробітник Коледжу оборони НАТО Яннік Гартман зазначив, що процес переміщення техніки через континент залежить від швидкості, з якою національні органи влади погоджують транзит. За його словами, «кожна країна повинна надати власний дозвіл на проходження військової техніки», що значно ускладнює логістику.
Приміром, у Португалії, що розташована за понад 40 годин їзди від України, на перекидання танків може піти декілька днів або навіть тижнів, оскільки кожен транзит вимагає окремих погоджень. Речник португальських збройних сил назвав це «надзвичайно складною логістичною операцією», яка передбачає перевезення техніки морем і суходолом на важких платформах.
Згідно зі звітом Європейської рахункової палати за 2025 рік, деяким державам знадобилося до 45 днів, щоб видати дозвіл на транзит – тоді як стандарт, погоджений ще у 2018 році, становить лише п’ять робочих днів. За цей час танк Leopard 2 міг би, теоретично, подолати понад 25 тисяч кілометрів.
Гартман наголошує, що ЄС повинен встановити єдиний регламент для всіх держав-членів і запровадити постійні дозволи для військових перевезень. Це дозволить скоротити перевірки на кордонах і забезпечити оперативну реакцію у разі нової загрози.
Експерти також відзначають, що бюрократичні процедури в Німеччині є символом загальноєвропейської проблеми. Через федеративний устрій кожен військовий конвой повинен отримувати окремі дозволи у різних федеральних землях, що суттєво сповільнює рух. Саме тому Берлін разом із Нідерландами та Польщею створив перший «Коридор забезпечення та підтримки», який має стати прикладом для інших країн.
Втім, як наголошує колишній заступник помічника генсека НАТО Джеймі Ші, правові норми в ЄС усе ще відповідають «мирному часу» і не враховують актуальних загроз. Литовський євродепутат Петрас Ауштрявічюс підкреслив, що «переміщення військ має займати дні, а не тижні», і закликав союзників до реформування системи дозволів.
У статті також зазначається, що ЄС поки не має чіткої спільної правової бази для таких операцій, а різне бачення загроз серед країн блоку може ускладнити ухвалення рішень у кризовій ситуації. Деякі держави навіть можуть відмовити у дозволі на транзит військ, що поставить під сумнів оперативність реагування всього Альянсу.
На цьому тлі тривають переговори про гарантії безпеки для України. Одним із варіантів, який обговорюється, є відправлення військових контингентів країн-партнерів для забезпечення миру після завершення бойових дій. Президент Франції Еммануель Макрон раніше повідомляв, що 26 держав готові підтримати таку ініціативу. Водночас Росія вже заявила, що вважає будь-яке розгортання військ НАТО на території України «неприйнятним» і таким, що може призвести до ескалації конфлікту.
