Одна безсонна ніч може змінити роботу мозку значно глибше, ніж здається на перший погляд. Нейробіологи зафіксували процеси, які запускаються ще до того, як людина відчує явну втому.
Дослідження свідчать: хронічний дефіцит сну підриває памʼять, продуктивність і здатність концентруватися. Нові наукові дані показують, що мозок у таких умовах фактично намагається жити у двох режимах одночасно.
У центрі уваги вчених опинилося дослідження, опубліковане в журналі Nature Neuroscience. Його автори з MIT та Бостонського університету працювали з 26 здоровими дорослими віком від 19 до 40 років.
Учасники проходили однакові когнітивні тести двічі: після повноцінного нічного сну та після повної ночі без сну, проведеної під наглядом. Саме порівняння цих двох станів дозволило зафіксувати ключові відмінності в роботі мозку.
Як реагує мозок без сну
Результати тестів показали, що нестача сну безпосередньо бʼє по увазі. Після безсонної ночі час реакції в учасників зростав, а кількість пропущених сигналів у завданнях на концентрацію помітно збільшувалася.
Найбільше дослідників зацікавили моменти, коли виникали ці помилки. Саме тоді в мозку фіксувалися процеси, характерні для сну.
“Зазвичай під час сну хвилі спинномозкової рідини рухаються по мозку, допомагаючи виводити продукти життєдіяльності, що накопичуються протягом дня. У цьому дослідженні після ночі без сну подібні сплески рідини почали з’являтися, коли учасники ще не спали, і ці події, як правило, збігалися з короткочасними порушеннями уваги”.
Паралельно в організмі відбувався цілий комплекс змін. Учасники демонстрували звуження зіниць, уповільнення дихання та серцебиття, а також зміну характеру мозкових хвиль. Коли увага поверталася, ці показники швидко змінювалися на протилежні.
Мозок між двома режимами
На думку дослідників, мозок людини після недосипання опиняється між двома конкуруючими пріоритетами.
“Під час сну він виконує внутрішні функції, включаючи рух рідини, пов’язаний з виведенням метаболічних відходів. Під час неспання він надає пріоритет увазі та реактивності. Коли сон скорочується, ці процеси не зникають, а починають втручатися в життя людини короткими спалахами, одночасно знижуючи рівень уваги”.
Саме ці короткі, майже непомітні провали уваги роблять недосипання особливо небезпечним. Людина може вважати, що функціонує нормально, однак мозок періодично “випадає” з активного режиму.
У ситуаціях, де концентрація критично важлива, такі мікропаузи можуть мати серйозні наслідки:
- під час водіння автомобіля
- при ухваленні важливих рішень
- виконуючи складні або відповідальні завдання
- навіть у звичайній розмові, що потребує уваги
Нейробіологи також звертають увагу на довгострокові ризики. Порушення сну часто передують нейродегенеративним захворюванням за десятки років до появи перших симптомів.
“Порушення сну передують більшості нейродегенеративних захворювань на десятки років. Ми дійсно починаємо розглядати сон як можливість запобігти багатьом захворюванням, пов’язаним зі старінням”, – наголосила нейробіолог з Університету Рочестера Майкен Недергаард.
Сон підтримує процеси, які неможливо відкласти без наслідків. Його нестача не лише викликає втому, а й змінює роботу мозку щомиті, іноді так, що людина помічає це лише тоді, коли концентрація зникає в найгірший момент.
