Австралійські дослідники заявили про перспективну технологію, яка може змінити підхід до лікування онкологічних захворювань. У лабораторії їм вдалося змусити ракові клітини гинути під дією мікроскопічних металевих частинок, майже не зачіпаючи здорові тканини.
Команда з Університету RMIT у Мельбурні працює з так званими наноточками. Це крихітні структури, здатні розпізнавати вразливості пухлинних клітин і запускати їх самознищення. Дослідники наголошують: йдеться не про «хімію», яка б’є по організму загалом, а про механізм, що працює точково всередині самої клітини.
Поки що технологію перевіряли виключно на клітинах, вирощених у лабораторії. Клінічні випробування попереду, але вже отримані результати вважають багатообіцяльними.
«Ракові клітини вже перебувають у стані підвищеного стресу порівняно зі здоровими. Наші частинки трохи посилюють цей стрес – достатньо, щоб запустити самознищення ракових клітин, тоді як здорові з цим легко справляються», – пояснив доктор Баоюе Чжан зі Школи інженерії RMIT.
Наноточки створені з оксиду молібдену – сполуки рідкісного металу, що широко використовується в промисловості. Легкі зміни у хімічній структурі матеріалу змушують його виробляти реактивні форми кисню. Вони пошкоджують ключові елементи клітини і запускають апоптоз – природний процес загибелі ушкоджених клітин.
Сучасні методи лікування раку часто шкодять і пухлинам, і здоровим тканинам. Тому здатність підсилювати стрес саме всередині ракової клітини розглядають як шлях до менш токсичних і точніших терапій. Додатковою перевагою може стати доступність матеріалу: на відміну від технологій на основі золота чи срібла, ці частинки роблять із недорогого металевого оксиду.
Під час експериментів наноточки показали вибірковість: клітини раку шийки матки знищувалися приблизно втричі швидше, ніж здорові. Досягти цього вдалося завдяки тонкому налаштуванню складу — до матеріалу додавали мікроскопічні кількості водню та амонію, що підсилювало утворення реактивного кисню.
Наступні кроки дослідження
Австралійська команда продовжує доопрацьовувати технологію. Завдання на найближчу перспективу – зробити так, щоб наноточки активувалися виключно всередині пухлин і не впливали на здорові тканини за жодних умов.
Паралельно вчені готуються до випробувань на тваринах і тестують способи масштабного виробництва частинок, що в майбутньому може відкрити шлях до клінічних досліджень.
Робота лише на початку шляху, однак отримані дані свідчать: використання внутрішніх слабких місць ракових клітин може стати основою для нової, значно щаднішої онкотерапії.
