Поблизу Землі нещодавно пролетів міжзоряний об’єкт 3I/ATLAS, який привернув особливу увагу астрономів. Під час зближення науковці зафіксували незвичайне явище, що може змінити уявлення про комети за межами Сонячної системи.
Після короткого візиту до нашого космічного сусідства об’єкт продовжує віддалятися, однак дані, зібрані під час його проходження, ще довго аналізуватимуть у наукових центрах.
Максимальне зближення з планетою
19 грудня 3I/ATLAS пролетів на мінімальній відстані від Землі – приблизно 270 мільйонів кілометрів. Для порівняння, середня відстань між Землею та Сонцем становить близько 150 мільйонів кілометрів.
Попри значні розміри, побачити об’єкт неозброєним оком було неможливо. Період найкращих умов для спостереження припав на листопад і вже минув. Для фіксації міжзоряної комети астрономам був потрібен телескоп із дзеркалом не менше 8 дюймів.
Питання, яке давно хвилювало науковців
Протягом тривалого часу астрономи намагалися з’ясувати, чи здатні міжзоряні об’єкти з кометними властивостями випромінювати рентгенівські промені так само, як і комети нашої Сонячної системи.
Наприкінці листопада японська місія з рентгенівської візуалізації та спектроскопії спостерігала 3I/ATLAS упродовж 17 годин за допомогою телескопа Xtend.
Прилад зафіксував рентгенівське випромінювання, яке простягалося на відстань до 400 тисяч кілометрів від твердого ядра комети. За оцінками Японського агентства аерокосмічних досліджень, це може бути наслідком формування газових хмар навколо об’єкта.
Втім, вчені наголошують – для остаточного підтвердження такого висновку необхідні додаткові спостереження.
З чим пов’язане випромінювання
Рентгенівські промені можуть виникати внаслідок взаємодії газів, які виділяє комета, із сонячним вітром. Серед таких газів:
- водяна пара
- окис вуглецю
- вуглекислий газ
Комети складаються з льоду, пилу, каміння та газів. Під час наближення до зірок ці матеріали нагріваються і переходять у газоподібний стан. Саме цей процес, відомий як сублімація, і створює характерні хвости.
Японські астрономи також виявили поблизу ядра 3I/ATLAS сліди вуглецю, кисню та азоту.
Європейські спостереження
3 грудня за міжзоряним об’єктом спостерігала й Рентгенівська космічна обсерваторія XMM-Newton Європейського космічного агентства. Спостереження тривали близько 20 годин.
Завдяки високочутливим камерам науковці помітили червоне рентгенівське світіння, що виходило від 3I/ATLAS.
Фахівці пояснюють, що поєднання рентгенівських даних із результатами спостережень в інших діапазонах світла допоможе краще зрозуміти склад міжзоряного об’єкта та визначити, наскільки він відрізняється від комет нашої Сонячної системи.
Отримані результати можуть стати важливим кроком у вивченні тіл, що прибувають до нас із-за меж знайомого космічного простору.
