У найбільшій прибережній лагуні західного Середземномор’я науковці зафіксували токсичний процес, який роками залишався поза увагою. Під дном Мар-Менора виявили підземний витік, що щороку приносить у водойму близько кілограма ртуті.
Про небезпечне відкриття повідомила група дослідників Інституту морських наук у Барселоні. Команду очолила докторка Селін Лавернь, яка разом із колегами вивчала переміщення мікроелементів металів у прибережних водах та їхній вплив на екосистеми.
Мар-Менор розташована на південному сході Іспанії. Це мілководна гіперсолона лагуна площею близько 135 квадратних кілометрів, відокремлена від Середземного моря вузькою піщаною косою. Саме тут дослідники натрапили на приховану мережу підводного скиду ґрунтових вод.
Йдеться про потоки, які надходять із прибережних водоносних горизонтів безпосередньо під дно лагуни. Аналіз показав: концентрація ртуті в цих водах у десятки разів перевищує показники в річці Альбухон – одному з відомих джерел забруднення регіону.
Значна частина виявленої ртуті має так зване спадкове походження. Забруднення накопичувалися в ґрунтах і донних відкладах унаслідок колишньої гірничої та сільськогосподарської діяльності.
Коли ґрунтові води змішуються із солоною водою лагуни поблизу берега, виникають особливі умови. Низький рівень кисню та велика кількість органічної речовини сприяють активності мікроорганізмів, здатних перетворювати неорганічну ртуть на значно небезпечнішу форму.
Саме в таких зонах, зафіксували науковці, формується метилртуть – сполука, яка легко вбудовується у харчові ланцюги.
Дослідження показало високі концентрації метилртуті у прибережних водах Мар-Менора. Це вказує на те, що місця виходу ґрунтових вод можуть бути осередками її активного утворення.
Метилртуть має властивість накопичуватися в організмах. Чим вищий рівень харчового ланцюга, тим більша її концентрація у тканинах.
- дрібні організми поглинають сполуку з води та осаду
- хижі риби накопичують значно вищі дози
- ризики зростають для тварин і людей, які споживають таку рибу
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, метилртуть особливо небезпечна для мозку й нервової системи. Найвразливішими є внутрішньоутробний розвиток та ранній дитячий вік.
Наразі рівні ртуті у воді та рибі Мар-Менора не вважаються критичними. Водночас дослідники застерігають: поєднання цього забруднення зі змінами клімату, спекотнішими літніми періодами та дефіцитом кисню може суттєво погіршити ситуацію.
Науковці наголошують, що відкриття підземного джерела ртуті є тривожним сигналом. Подібні невидимі потоки можуть існувати й в інших прибережних лагунах світу, залишаючись непоміченими, але поступово впливаючи на стан морських екосистем.
