Видання The New York Times повідомляє, що після нових санкцій, запроваджених адміністрацією президента США Дональда Трампа проти російського енергетичного сектору, війна між Україною та Росією фактично перейшла на новий рівень — енергетичний фронт. За словами аналітиків, енергетичне протистояння дедалі більше визначає хід конфлікту, який триває вже майже чотири роки.
Західні санкції були спрямовані проти головного джерела прибутків Кремля — нафтової галузі. Водночас Україна активізувала удари по російських нафтопереробних заводах і прагне посилити міжнародний тиск на економіку РФ. Це двостороннє протистояння, на думку експертів, може швидше привести сторони до перемовин, ніж будь-які дипломатичні ініціативи.
«Далеко від фронту, де бойові дії сповільнилися, Росія та Україна ведуть запеклу війну проти енергосистем одна одної. І саме вона може виявитися вирішальною», — зазначає NYT.
США та ЄС оголосили про масштабні обмеження проти російських нафтових компаній «Лукойл» та «Роснефть». Колишній дипломат ЄС Балаш Ярабік, який нині працює в аналітичній компанії R.Politik, вважає, що ці санкції стали реакцією на російські удари по українській енергомережі. За його словами, заходи мають змусити Кремль зупинити атаки і розглянути можливість обмеженого перемир’я в енергетичній сфері.
Однак фахівці попереджають: Москва здатна витримати новий санкційний тиск. Росія вже має досвід обходу західних обмежень, спираючись на торгівлю з Китаєм та Індією. Проте нинішній пакет вперше безпосередньо б’є по серцю російської економіки — нафтовому сектору, який щодня приносить сотні мільйонів доларів прибутку. Обмеження відрізають компанії від світових фінансових ринків і карають держави, що продовжують купувати російську нафту.
За оцінками експертів, «Лукойл» і «Роснефть» забезпечують близько половини видобутку нафти в Росії. Потрапляння цих корпорацій під санкції може змусити навіть великих покупців, зокрема Індію, скоротити імпорт. Зниження прибутків, своєю чергою, послабить можливості Кремля фінансувати війну — від закупівлі озброєнь до виплат військовим.
Тим часом українські дрони активно атакують нафтопереробні заводи РФ. За даними журналістів, удари пошкодили або знищили близько 20% російських потужностей, що вже призвело до дефіциту пального в низці регіонів. Київ таким чином демонструє, що війна дедалі більше відчувається і на території Росії. Крім того, українські сили завдають ударів по військово-промислових об’єктах, зокрема по заводах, де виготовляли вибухівку та паливо для ракет.
Росія ж, у відповідь, продовжує атаки на українську енергосистему. Удари спрямовані не лише по електростанціях, а й по газовій інфраструктурі, яка забезпечує опалення більшості будинків. За даними європейських джерел, останні атаки вивели з ладу близько 60% потужностей із видобутку газу та частину компресорних станцій. Через це у деяких містах спостерігаються затримки з початком опалювального сезону, а ризик залишитися без тепла стає дедалі більшим.
Аналітики прогнозують, що з наближенням зими бойові дії на фронті можуть сповільнитися, натомість енергетичне протистояння стане головним напрямком війни у найближчі місяці. Для Москви це шанс послабити Україну, зануривши її в темряву і холод, а для Києва — спосіб позбавити Кремль ресурсів для продовження агресії.
Раніше повідомлялося, що російські війська вже сім разів за останні два місяці атакували вугільні підприємства компанії ДТЕК. Також стало відомо, що Кремль планує мобілізувати резервістів для охорони нафтопереробних заводів від українських дронів. За оцінками деяких експертів, Росія може призвати до двох мільйонів осіб із «активного резерву».
