Важкодоступна гірська вершина острова Буру прихистила унікальних істот.
Місцеві індонезійські альпіністи здійснили справжній прорив під час складної квітневої експедиції, повідомляє видання The Independent.
Вони підтвердили існування синьоголового лорікета. Спалах яскраво-зеленого пір’я розвіяв сумніви орнітологів щодо ймовірного зникнення птаха.
Цей папуга є унікальним ендеміком острова Буру. Він більше ніде на планеті не проживає.
Досі наука мала критично мало відомостей про невловимого пернатого. Протягом останніх ста років вид залишався суцільною загадкою, а вчені оперували кількома музейними експонатами та єдиним знімком 2014 року.
Тепер науковці мають перші за дванадцять років унікальні світлини. Дослідники також уперше записали специфічні високі крики лорікетів, якими вони спілкуються в диких заростях. Птаха ідентифікували за характерним зеленим тулубом, синьою потилицею, помаранчевим дзьобом та гострим хвостом.
Шанси на успіх пошукової місії були мінімальними.
“Коли шукаєш птаха, якого документували лише один раз за останнє століття, це здається майже безнадійною справою”, – зазначив Джон Міттермаєр, директор програми Search for Lost Birds в American Bird Conservancy.
Науковий опис папуги вперше склали у 1920-х роках завдяки сімом знайденим екземплярам. Після цього вид не бачили майже 90 років, хоча науковці ретельно обстежували ліси на низьких і середніх висотах.
Нове відкриття підтвердило давню гіпотезу про проживання лорікетів у високогір’ї. Ця зона лишалася абсолютно ізольованою, поки альпіністи не проклали складний маршрут.
Міттермаєр згадав про “круті вапнякові схили, урвища, гостре каміння та повну відсутність води”. Попри складність подорожі, птахів розпізнали одразу.
“На острові немає інших птахів, схожих на цих лорікетів, тому щощойно ми їх побачили – одразу зрозуміли, хто це”, – сказав він.
Експедиція виявила щонайменше дев’ять рідкісних особин.
Орнітолог Джеймс Ітон також розповів про шалені зливи, стрімкі річки та повну відсутність будь-яких стежок. Він жартома назвав підкорення цієї вершини ознакою великого божевілля чи надсильної мотивації.
“Для нас таким мотивом був саме цей птах”, – додав він.
Довгоочікувана зустріч повністю компенсувала тиждень виснажливої боротьби з дикою природою.
“Коли нам вдалося сфотографувати наш “святий Грааль”, усі труднощі миттєво зникли… Це відчуття добре знайоме любителям адреналіну”, – згадує Ітон.
Тривала підготовка експедиції принесла блискучий результат.
“Такі моменти змушують відчувати себе живим і виправдовують усю твою відданість справі”, – сказав дослідник.
Міжнародний союз охорони природи маркує синьоголового лорікета як вид із недостатніми даними. Програма Search for Lost Birds офіційно визнала його “втраченим” у 2024 році.
Отримані дані стануть основою для подальшого захисту дикого папуги. Потрібно вивчити точну чисельність популяції та окреслити загрози.
Повернення лорікета з невідомості надихнуло екологів.
Ітон назвав подію рідкісним моментом радості на тлі сучасного негативу.
“Цей маленький зелений папуга мешкав тут задовго до того, як люди ступили на острів, так само як птахи мешкають у садах біля ваших домівок. Вони мають більше права бути тут, ніж ви чи я”, – наголосив він.
Відродження зниклих видів в Азії
Паралельно екологічні успіхи демонструє Японія. Наприкінці травня вісім рідкісних червононогих ібісів повернулися в дику природу на півночі країни. Раніше цей вид офіційно вважався повністю вимерлим на японських островах. Пернатих випустили у небо над містом Хакуй у регіоні Ното – саме там зафіксували останніх диких представників виду багато десятиліть тому. Птахи виросли в спеціалізованому центрі на острові Садо завдяки успішній програмі розведення. Ще десять особин наразі чекають своєї черги на випуск.
