Відносини між Сполученими Штатами та Китаєм знову загострюються — обидві сторони наближаються до нової торговельної війни, яка, на думку аналітиків, не принесе користі ні Вашингтону, ні Пекіну. Про це повідомляє The Washington Post.
Після кількох місяців відносного затишшя між двома наддержавами відновилися тарифні суперечки та експортні обмеження. Це створює ризик шкоди для економік обох країн і може сповільнити світове економічне зростання.
Китай нещодавно несподівано для Білого дому запровадив нові масштабні обмеження на експорт рідкоземельних металів і магнітів — ключових компонентів для виробництва ноутбуків, електромобілів, а також американських винищувачів і ракет. До переліку потрапили ще п’ять елементів, крім семи, які вже були під жорстким контролем.
У відповідь президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження 100-відсоткових тарифів на китайські товари та нові обмеження щодо експорту високих технологій до КНР. Крім того, він пригрозив скасувати зустріч із головою КНР Сі Цзіньпіном, заплановану на кінець місяця під час саміту в Південній Кореї.
Попри різку риторику, сторони залишили собі простір для маневру: Пекін відтермінував дію нових заходів до 1 грудня, а США — до 1 листопада. На думку аналітиків, це свідчить про бажання обох держав посилити переговорні позиції перед черговим етапом діалогу.
Останні події, як зазначають журналісти, демонструють перехід до нового етапу суперництва між наддержавами, де замість обмеженого партнерства все частіше простежується відкрите протистояння.
Китай, який контролює близько 70% світового видобутку та 90% переробки рідкоземельних металів, використовує свою домінантну позицію як інструмент тиску. Водночас слабким місцем Пекіна залишається залежність від американських напівпровідників і програмного забезпечення для виробництва мікросхем, необхідних для розвитку штучного інтелекту.
США, своєю чергою, є головним ринком збуту для китайських товарів — близько 15% експорту КНР спрямовується саме туди. Це означає, що повний «розрив зв’язків» між економіками обох країн неможливий без серйозних втрат.
Загострення конфлікту спонукає Вашингтон активніше шукати альтернативні джерела постачання рідкоземельних матеріалів. США вже мають власні запаси, однак видобуток обмежений через екологічні та політичні ризики. Тому Трамп веде переговори про співпрацю у цій сфері з країнами, що мають значні ресурси, зокрема з Україною, Конго, М’янмою та Венесуелою.
Складнішою проблемою для США є залежність від китайських підприємств, які займаються переробкою цих металів. Близько 95% американських рідкоземельних матеріалів нині відправляються до Китаю для обробки, що робить швидке зменшення залежності практично нереальним.
Цікаво, що напередодні загострення обидві сторони робили кроки до примирення. Трамп скасував постачання зброї Тайваню на суму 400 мільйонів доларів і дозволив продаж Китаю чипів для штучного інтелекту. У відповідь Пекін посилив контроль за речовинами, що використовуються для виробництва фентанілу, та попередньо погодився на угоду щодо часткового володіння TikTok американським консорціумом.
Однак, як зазначає WP, за зовнішньою дипломатією ховається глибше суперництво за вплив у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні — змагання, яке визначить політичну та економічну динаміку XXI століття.
«Попри всі заяви про можливе “роз’єднання”, США та Китай залишаються взаємозалежними. Торгова війна не вигідна жодній стороні. І хоча повний розрив економічних зв’язків малоймовірний, обом країнам краще повернутися за стіл переговорів», — підсумовує видання.
