Глобальна боротьба з малярією опинилася на межі зриву. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, темпи протидії хворобі сповільнилися настільки, що світ може зіткнутися з масштабним спалахом, здатним зруйнувати десятиліття прогресу.
У щорічному звіті ВООЗ зафіксовано зростання кількості смертей від малярії: у 2024 році померли 610 тисяч людей проти 598 тисяч роком раніше. Кількість випадків сягнула 282 мільйонів – найбільше з 2000 року. Найбільше хвороба вражає дітей у країнах Африки.
Пітер Сандс, директор Глобального фонду, що фінансує програми боротьби з малярією, підкреслив, що попередження про можливу стагнацію звучали вже давно, але тепер «випадки захворювання явно зростають». За його словами, існує реальна загроза нового масштабного спалаху, який може перевантажити системи охорони здоров’я та відкотити назад досягнення останніх років.
Чинники поширення хвороби
Експерти ВООЗ вказують на два головні фактори, які прискорюють поширення малярії: сам паразит та комарі-переносники. Однак до цього додаються й інші ризики. Одним із ключових є зміни клімату, що створюють тепліші та вологіші умови, сприятливі для розмноження комарів. У результаті вони освоюють регіони, де раніше не проживали.
Сандс наголосив, що для багатьох у розвинених країнах малярія здається далеким ризиком, хоча півстоліття тому вона погрожувала Південній Європі, а ще 25 років тому – США. Тепер через кліматичні зміни, стійкість паразитів до ліків і появу нових видів комарів інші захворювання, що передаються комахами, також поширюються на нові території.
Ситуацію ускладнює й резистентність до препаратів. Стійкість до артемізиніну – основного засобу лікування малярії – зафіксована щонайменше у восьми країнах. А до піретроїдів, ключових інсектицидів для побутового застосування, комарі виявилися стійкими у 48 країнах за останні п’ять років.
Конфлікти й нестабільність у багатьох регіонах ускладнюють доставку ліків і протимоскітних сіток. Люди, які вимушено переселяються, часто опиняються у місцях із поганою санітарією, що збільшує ризик зараження. Додатково, фінансова допомога з боку заможних країн скоротилася приблизно на 21% лише за рік, що ставить під загрозу постачання життєво важливих засобів для Африки.
Нові інструменти та збережена надія
Попри невтішні тенденції, дослідники наголошують, що впровадження сучасних інструментів уже врятувало життя тисячам людей. У 2024 році в Африці почали застосовувати дві вакцини – R21 та RTS,S – які знижують смертність приблизно на 13% у пілотних програмах. Також ефективними виявилися сітки, оброблені хлорфенапіром, що дозволили запобігти понад 13 мільйонам випадків захворювання.
Директор ВООЗ Тедрос Аданом Гебреєсус підкреслив, що ці інструменти дають надію, однак загрози залишаються серйозними. Він застеріг, що зростання кількості випадків, поширення резистентності та скорочення фінансування можуть нівелювати прогрес, здобутий за два десятиліття.
Між тим, у науковому середовищі з’являються нові занепокоєння. Дослідники нещодавно встановили, що пересічний механізм захисту організму – лихоманка – не працює проти деяких штамів пташиного грипу, що формує додаткові ризики для глобальної епідеміологічної ситуації.
У контексті цих викликів світові системи охорони здоров’я стоять перед необхідністю терміново адаптуватися та інвестувати більше в профілактику, щоб уникнути повторення пандемічних сценаріїв.
