Журналісти BBC побували у швейцарській лабораторії FinalSpark, де науковці експериментують із новим типом обчислювальних систем – біокомп’ютерами, що працюють на основі клітин людського мозку. Дослідники демонструють технологію так званих Wetware – мініатюрних мозкових органоїдів, здатних передавати сигнали і виконувати просту обробку інформації.
Як пояснюють науковці, на відміну від класичних процесорів із кремнію, тут використовується біологічна основа. Самі ж органоїди вирощують у пробірках зі стовбурових клітин. Початковим матеріалом є звичайні клітини шкіри, які перепрограмовують у стовбурові, після чого вирощують до стану невеликих «міні-мізків». Під мікроскопом вони виглядають як дрібні білі кульки.
Втім, існує ключове обмеження – такі структури живуть лише близько чотирьох місяців, адже вчені поки не можуть відтворити систему кровопостачання, необхідну для підтримки роботи мозку. Перед завершенням «життєвого циклу» іноді фіксують різке зростання активності, схоже на останній імпульс. Проте дослідники наголошують: органоїди не є живими істотами, а лише своєрідні «комп’ютери з іншого матеріалу».
У FinalSpark органели під’єднують до електродів і тестують їх реакцію на команди з клавіатури. Результати відображаються у вигляді графіків, подібних до електроенцефалограми. Подібні експерименти тривають і в інших наукових центрах: наприклад, штучні нейрони вже навчали грати у Pong або застосовують для тестування потенційних ліків від хвороби Альцгеймера чи аутизму.
Основна мета цих досліджень – інтеграція біологічної обчислювальної сили з традиційними мікропроцесорами. Вчені сподіваються, що у майбутньому Wetware не замінить, а доповнить звичайні комп’ютери, надаючи їм швидкість і енергоефективність, притаманну людському мозку.
Раніше повідомлялося, що американські дослідники створили мозковий імплант, який здатний «зчитувати» думки з точністю близько 74%.
