Україна ризикує вже у квітні зіткнутися з гострим дефіцитом коштів, якщо не отримає допомоги партнерів, водночас корупційний скандал “Мідаса” ускладнює ухвалення рішення про репараційний кредит під 140 мільярдів євро заморожених росактивів. Про це, з посиланням на джерела в ЄС, пише Politico.
Як повідомляється, більшість міністрів фінансів країн Євросоюзу на зустрічі у четвер загалом підтримали ідею кредиту для Києва, однак Угорщина та Словаччина можуть у подальшому використати корупційний скандал як аргумент для блокування ініціативи. Інші держави ЄС, побоюючись нецільового використання грошей, розглядають варіант запровадження жорстких вимог до механізмів їхнього витрачання.
Попри це, європейські лідери, за даними видання, зберігають обережний оптимізм щодо позитивного результату. Перед початком зустрічі з колегами в Брюсселі міністр фінансів Литви Кріступас Вайтекунас нагадав, що альтернатив у ЄС фактично немає.
«Які у нас є інші варіанти? Україна – наш єдиний варіант. І вона бореться не лише за власну свободу та право обирати спосіб життя, але й за свободу Європи», – заявив Вайтекунас журналістам.
Своєю чергою, єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс у четвер попередив міністрів, що військовий бюджет Києва вичерпується, а вартість бездіяльності для ЄС зараз суттєво зростає. Данія, яка нині головує в Євросоюзі, після зустрічі попросила Єврокомісію продовжити опрацювання деталей кредитного механізму. Очікується, що лідери ЄС у п’ятницю узгодять підхід до пленарного саміту 18 грудня, де ініціативу планують винести на голосування.
Ключовою перешкодою для запуску схеми залишається Бельгія, яка висловлює занепокоєння можливими юридичними та фінансовими наслідками використання заморожених російських активів, що зберігаються у брюссельському депозитарії Euroclear. Без участі цієї країни реалізувати механізм розпорядження активами буде неможливо.
Проблем додає і позиція Словаччини та Угорщини. Обидві держави, які вважаються дружніми до Кремля, відмовилися надати Бельгії гарантії щодо розподілу ризиків, яких вона вимагає від усіх учасників ЄС. Таким чином їхній спротив створює реальну загрозу для схвалення всієї ініціативи.
Окремо наголошується, що кожні пів року керівники держав ЄС мають одностайно продовжувати санкції проти РФ, у складі яких перебувають і ці активи. Це залишає в руках Будапешта та Братислави право одним вето фактично розморозити кошти на користь Москви. Єврокомісія вивчає можливі юридичні рішення для зняття ризику вето, але частина європейських посадовців сумнівається в успіху таких правових конструкцій.
Навіть у разі політичної згоди шлях до реальних виплат може виявитися тривалим. Спершу Європейський парламент має затвердити законодавчу базу для позики, що відкриває ще один рівень політичних суперечок, якщо депутати наполягатимуть на серйозних змінах до проєкту. Далі урядам окремих країн, зокрема Німеччини, доведеться звертатися до національних парламентів по схвалення гарантій, яких потребує Бельгія, а цей процес здатен розтягнутися на місяці.
У разі додаткових затримок Євросоюз, імовірно, змушений буде видавати Україні тимчасові кредити до моменту запуску повноцінного механізму. За відсутності нових траншів від ЄС або Міжнародного валютного фонду Київ, як зазначається, уже з квітня буде змушений істотно скорочувати видатки.
Раніше Бельгія на саміті ЄС у жовтні стала єдиною країною, що виступила проти репараційного кредиту Україні на 140 мільярдів євро під російські активи. Через це Єврокомісія почала розглядати додаткові варіанти фінпідтримки – від спільного боргу ЄС до двосторонньої грантової допомоги. Як писала La Repubblica, після скандалу “Мідаса” із розкраданням 100 мільйонів доларів держкоштів в енергетичному секторі до юридичних дискусій щодо використання росактивів додалися й сумніви європейських політиків у гарантіях цільового використання цих коштів.
