Черговий саміт у Брюсселі перетворився на арену дипломатичної битви, де головним антагоністом виступив Віктор Орбан. Угорський прем’єр відхилив усі спроби європейських лідерів розблокувати кредит для України на суму 90 мільярдів євро, попри тиск з боку “добрих” і “злих” поліцейських Євросоюзу.
Для Орбана, який є найстаршим за стажем главою уряду в блоці, цей саміт став моментом істини перед виборами, що мають відбутися менш ніж за місяць. Попри прогнози про ймовірну поразку, він продовжує підривати механізми прийняття рішень в ЄС, порушуючи грудневі обіцянки щодо фінансової підтримки Києва.
Загальна атмосфера зустрічі була похмурою. Поки війна на Близькому Сході демонструє обмеженість європейського впливу, лідери прагнули бодай забезпечити стабільність українського бюджету. Проте відеозвернення Володимира Зеленського, на відміну від попередніх разів, не стало об’єднавчим фактором, а лише додало напруги.
Німецький канцлер Фрідріх Мерц та інші прихильники компромісу розраховували на м’яку риторику Києва. Очікувалося, що Зеленський пообіцяє відновити роботу нафтопроводу “Дружба”, щоб заспокоїти Будапешт. Проте український президент обрав стратегію наступу, що стало несподіванкою для багатьох присутніх.
Один із урядовців припустив, що Зеленський грає “в довгу”. Можливо, розрахунок Києва полягає в тому, щоб дочекатися результатів угорських виборів, сподіваючись на зміну тону Будапешта у разі оновлення влади.
Конфлікт навколо Дружби
Орбан свідомо зробив питання нафтопроводу частиною своєї виборчої кампанії, звинувачуючи Україну в політично вмотивованому блокуванні ресурсу. Зеленський натомість чітко артикулював небажання ремонтувати об’єкт, який регулярно атакують росіяни і який продовжує поповнювати бюджет агресора.
“Те, що я зробив сьогодні, – це розбив нафтову блокаду, яку нав’язав нам Зеленський”, – заявив угорський прем’єр після завершення зустрічі, намагаючись виставити себе єдиним захисником національних інтересів.
Очікування післявиборчих змін
Хоча 90 мільярдів євро є критично важливими, Україна отримала певну “фінансову подушку” завдяки нещодавньому кредиту від МВФ у розмірі 8,1 мільярда доларів. Це дає Києву можливість зберігати платоспроможність приблизно до початку травня, що трохи послаблює негайний тиск обставин.
Глибока особиста антипатія між двома лідерами була відчутною навіть через екран. Під час виступу Зеленського Орбан демонстративно встав і спостерігав за процесом з-за спин колег, не приховуючи свого презирства до доповідача.
Зрештою, через півтори години безрезультатних дебатів, лідери вирішили відкласти питання до наступного засідання. Рада ЄС просто констатувала факт відсутності консенсусу на даний момент.
Головна ставка Брюсселя тепер зроблена на 12 квітня. Якщо Орбан втратить владу, новий уряд Угорщини може стати більш поступливим в обмін на доступ до заморожених європейських фондів, що автоматично розблокує допомогу Україні.
Міжнародна реакція на дії Будапешта
Усередині блоку немає єдності щодо того, як реагувати на демарш Угорщини. Прем’єр-міністр Італії неочікувано висловила розуміння позиції Орбана, чим викликала здивування у колег, які вважають таку поведінку неприпустимою.
Водночас Німеччина зайняла значно жорсткішу позицію. Офіційний Берлін попередив про “серйозні наслідки” для Будапешта, наголосивши, що зловживання правом вето у питанні виживання України більше неможливо терпіти.
