Кульове зоряне скупчення NGC 6569, якому близько 13 мільярдів років, не є незмінним реліктом минулого, як вважалося раніше. Нові спостереження показують, що воно активно втрачає зорі під дією гравітаційних сил Чумацького Шляху.
Зорі вириваються із скупчення
Раніше кульові скупчення розглядалися астрономами як стабільні та майже незмінні протягом мільярдів років “скам’янілості” галактики. Проте сучасні дані свідчать про інше. NGC 6569, розташоване приблизно за 35,5 тисячі світлових років від Землі в центральному балджі Чумацького Шляху, поступово втрачає зорі, які переходять у центральну область галактики.
Автори дослідження зазначають:
“Ми провели перше широкопольове спектроскопічне дослідження середньої роздільної здатності для NGC 6569. Наші результати свідчать, що це скупчення активно втрачає зорі внаслідок припливного руйнування.”
Відкриття стало рідкісним прямим доказом того, як кульові скупчення поступово розчиняються і поповнюють зоряне населення Чумацького Шляху.
Деталі спостереження
Дослідження проводилося з використанням Англо-австралійського телескопа в рамках проєкту Milky Way Bulge Extra-Tidal Star Survey (MWBest). Науковці отримали спектри середньої роздільної здатності для 303 зір усередині NGC 6569 та в його околицях. Це дозволило визначити хімічний склад і швидкість руху зір, а також ідентифікувати зорі, які раніше належали до скупчення, але нині віддаляються від нього.
У результаті вчені виявили 40 зір далеко за межами основного тіла скупчення – на відстанях від 7 до 30 кутових хвилин. Всі вони мають ті самі хімічні та кінематичні характеристики, що й NGC 6569, і вважаються припливними уламками.
Додатково близько 35% зір у найближчому оточенні демонструють подібний рух, що свідчить про те, що скупчення “занурене” у власний шлейф втрат.
Швидкість втрат і значення відкриття
Аналіз показав, що NGC 6569 втрачає масу зі швидкістю приблизно 1–1,5 маси Сонця на мільйон років. За мільярд років це становить близько 5,6% від загальної маси скупчення. Такі дані підтверджують теоретичні передбачення: кульові скупчення поблизу центру галактики дійсно поступово втрачають значну частину своєї маси.
Дослідники підкреслюють:
“Розширення цього підходу на повну вибірку MWBest зрештою дозволить чітко визначити сумарну роль руйнування кульових скупчень у формуванні галактичного балджа.”
Виявлене руйнування кульових скупчень є важливим для розуміння еволюції центрального балджа Чумацького Шляху та процесів, що формують зоряне населення галактики.
Подальші перспективи
Науковці планують застосувати хіміко-динамічний підхід до інших кульових скупчень у балджі. Це дозволить визначити, які скупчення розчиняються швидше, а які довше зберігають свою масу, і яку частку центрального регіону галактики вони формують.
Дослідження NGC 6569 відкриває нову сторінку у вивченні давніх зоряних систем і показує, що навіть найстаріші скупчення Чумацького Шляху піддаються постійній еволюції.
