Фінансовий сектор демонструє динаміку.
Український валютний ринок у четвер, 9 липня, відзначився мінімальними змінами вартості основних іноземних валют в касах фінансових установ. Придбати американську валюту в банках наразі можна за вищим курсом. Водночас вартість європейської валюти демонструє протилежну тенденцію повсюдного зниження.
Банківський курс американського долара зріс лише на 1 копійку. Сьогодні він зафіксувався на позначці 44,76 гривні. Купівля готівкового долара фінустановами здійснюється за середнім показником 44,26 гривні.
Зовсім інша ситуація з євро. Середня вартість європейської валюти впала на 7 копійок і становить нині 51,14 гривні. Клієнти можуть здати євро за середнім курсом 50,58 гривні.
В обмінниках ситуація дещо відрізняється. Придбати долар у приватних обмінних пунктах зранку пропонують за середньою ціною 44,56 грн/дол. Приймають американську валюту від населення за курсом 44,47 гривні. Готівковий євро в обмінниках тримається на рівні 51,15 грн/євро, тоді як курс купівлі становить 50,95 грн/євро.
Це ринкові реалії.
Нацбанк також оновив показники. Офіційний курс регулятора продемонстрував зміцнення українських грошей.
Національний банк зафіксував вартість долара на рівні 44,48 гривні. Національна валюта зміцнилася на 3 копійки відносно попереднього дня.
Позитивна тенденція зачепила і євро. Офіційні розрахунки НБУ встановили курс євро на рівні 50,69 гривні за одиницю. Гривня відіграла у європейської валюти одразу 19 копійок.
Перспективи переходу України на єдину європейську валюту
Зміни відбудуться не скоро.
Серйозні розмови про повну заміну долара на євро в Україні розпочнуться пізніше. Голова правління “Глобус Банку” та віцепрезидент Асоціації українських банків Сергій Мамедов озвучив часові рамки. Реалістичний перехід можливий лише через 3 – 4 роки після завершення або повної зупинки гарячої фази війни.
Світові ринки також лихоманить. Поряд із фінансовими коливаннями спостерігається криза на ринку сировини.
Любителям бадьорого напою варто приготуватися. Популярна кава сорту “Арабіка” не подешевшає найближчим часом через значний дефіцит сировини. Про це Bloomberg повідомив Джузеппе Лавацца, який очолює правління відомого італійського кавового бренду Luigi Lavazza SpA. Стабілізація постачань вимагатиме щонайменше двох років успішного збору нових врожаїв та відновлення глобальних резервів.
“Ринок повинен стабілізуватися, перш ніж можна буде думати про зниження цін. Ми живемо в тривалому періоді нестабільності та невизначеності. Нестабільність – це нова константа”, – каже Лавацца.
Ціни демонструють рекорди.
Початок тижня ознаменувався неймовірним стрибком ф’ючерсів на арабіку на біржах Нью-Йорка, який став найбільшим за останні 26 років. Наступного дня ринок скоригувався, втративши левову частку цього зростання. Поточні коливання свідчать про збереження волатильності, оскільки трейдери оцінюють прогнози врожаю в Бразилії на тлі загроз від кліматичного феномену Ель-Ніньо.
Раніше очікування були кращими. Споживачі сподівалися на падіння роздрібних цін після зниження вартості преміальних сортів з історичних максимумів 2025 року.
Проте надії швидко згасли. Ринок зіткнувся із критичним вичерпанням складських запасів та затримками збору зерна у Бразилії. Інвестори знову роблять великі ставки на погодні ризики, які загрожують стабільності світових постачань.
Вартість сировини зросла на 30%. Стрімкий зліт розпочався одразу після перших попереджень метеорологів про руйнівний вплив Ель-Ніньо. Ця кліматична аномалія традиційно приносить екстремальні зміни температурного режиму та аномальні опади. Посуха та сильна спека в період цвітіння кавових дерев у Бразилії здатні суттєво знизити загальну врожайність арабіки.
Фактори впливу на світовий кавовий ринок
Геополітика теж тисне.
Додатковим чинником здорожчання зерен весною стала масштабна війна США проти Ірану. На думку експертів, стрибок світових цін на нафту миттєво потягнув за собою суттєве збільшення транспортних витрат та ускладнення логістики для аграрного сектору.
Виробники попереджали про це заздалегідь. Наприкінці минулого року компанії наголошували, що роздрібні ціни для покупців наздоганятимуть біржову вартість сировини.
Тоді високу вартість зерен списували переважно на фінансові спекуляції, а не на реальний дефіцит продукції.
Тенденції залишаються складними.
