Оптимістичні сигнали після берлінських зустрічей не означають близького завершення війни. США та європейські союзники говорять про гарантії безпеки для України, однак до реальної домовленості з Росією шлях залишається вкрай складним.
Такий висновок робить The Economist, аналізуючи підсумки переговорів у Берліні та загальний стан мирного процесу. Попри заяви про можливе різдвяне перемирʼя, ключові питання досі не мають чітких відповідей.
Після зустрічей у столиці Німеччини політики оголосили про узгодження пакета гарантій безпеки, подібних до стандартів НАТО, а також економічної підтримки України після припинення бойових дій. Водночас значна частина деталей залишається невизначеною і потребує подальших переговорів.
«Важливо, що ці пропозиції ще не були представлені Росії, яка, без сумніву, заперечуватиме проти багатьох з них. Насправді ніхто не знає, чи взагалі Володимир Путін зацікавлений у припиненні свого наступу», – зазначає видання.
У чому ключова дилема переговорів
Для України основна проблема залишається незмінною. Київ не може погодитися на відмову від територій у межах будь-якого перемирʼя без надійних і дієвих гарантій безпеки. Проте чим жорсткішими є ці гарантії, тим менш прийнятними вони стають для Москви.
«Україна та її європейські союзники можуть радіти зміні позиції адміністрації Трампа на їхню користь, але коли Америка зближує свої позиції з Європою, вона водночас віддаляється від Росії», – йдеться у матеріалі.
Журналісти також сумніваються у практичній цінності американських гарантій, нагадуючи, що США неодноразово демонстрували небажання безпосередньо воювати за Україну проти РФ.
Водночас на дипломатичному рівні переговори у Берліні називають певним кроком уперед. Для президента Володимира Зеленського вони стали полегшенням після тижнів публічної критики з боку Дональда Трампа та звинувачень України у провалі дипломатії.
Сам Зеленський заявив, що сторонам вдалося погодити близько 90% питань, хоча найчутливіші з них залишаються відкритими.
Які гарантії обговорюють для України
За даними The Economist, базові положення гарантій безпеки узгоджували європейські лідери разом із двома американськими посланцями – Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Американські чиновники назвали запропоновану модель «платиновим стандартом», однак конкретика щодо її реалізації поки що відсутня.
Серед ключових параметрів, які озвучуються:
- Україна не отримує членства в НАТО, але їй пропонують зобовʼязання, що відображають принцип статті 5 Альянсу.
- У разі нового нападу РФ відповідь Заходу може включати військову, розвідувальну та логістичну допомогу.
- Також розглядаються економічні та дипломатичні заходи тиску.
Окремо наголошується, що Україна зможе зберегти нинішню чисельність Збройних сил – близько 800 тисяч військових. Їхню підтримку має забезпечити європейська «коаліція бажаючих» за участі США, формат якої поки що не визначений.
Крім безпекового блоку, передбачений і пакет економічної допомоги, а також перспектива подальшої інтеграції України до Європейського Союзу.
Територіальне питання як головний барʼєр
Найскладнішим залишається питання територій. Росія наполягає на передачі всього Донбасу, включно з районами, які перебувають під контролем ЗСУ. Американська сторона, своєю чергою, запропонувала ідею «вільної економічної зони».
Президент України чітко окреслив червону лінію: Київ не поступиться суверенітетом над цими територіями, а будь-який відхід українських військ можливий лише за умови повного відведення російських сил.
Аналітики зазначають, що тепер ініціатива знову на боці Кремля. Частина експертів припускає, що Володимир Путін може піти на тактичні поступки, якщо вважатиме це вигідним для розколу Заходу. Інші ж переконані, що на реальні гарантії безпеки чи присутність сил НАТО в Україні він не погодиться за жодних умов.
«Йдеться лише про спробу догодити Трампу, а не про досягнення реальної угоди», – вважає колишній посол США в НАТО Іво Даалдер.
У підсумку The Economist проводить історичну паралель: різдвяне перемирʼя часів Першої світової війни було короткочасним. В українських реаліях, за оцінкою видання, воно може взагалі не настати.
