Історія Марії Браньяс, яка прожила 117 років і зберігала дивовижно стійке здоров’я, стала предметом детального наукового дослідження. Результати здивували навіть дослідників: біологічні показники її організму виглядали значно молодшими за паспортний вік.
Команда науковців із Барселони провела повний аналіз крові, слини, калу та сечі Браньяс. У статті, опублікованій у Cell Reports Medicine, вони описують унікальні особливості організму, які можуть допомогти зрозуміти, як працює здорове старіння.
З’ясувалося, що запальні процеси в її організмі були на нижчому рівні, ніж у людей, молодших на десятки років. Серцево-судинна система функціонувала стійко, імунітет залишався активним, а кишковий мікробіом демонстрував високу стабільність. Дослідники говорять про рідкісний генетичний профіль, який, ймовірно, захищав її від вікових змін.
“Надзвичайно довга тривалість життя людини, прикладом якої є супердовгожителі, є парадоксом: попри похилий вік, вони зберігають відносно хороше здоров’я”, — зазначає авторська група дослідження.
Науковці припускають, що на феномен довголіття вплинуло поєднання генетики, середземноморського харчування, фізичної активності та соціальних контактів. Саме ця комбінація могла створити для її організму оптимальні умови.
Як ДНК Браньяс може змінити науку про старіння
Одним із найяскравіших відкриттів став парадокс теломерів. Захисні кінцівки хромосом у Браньяс були короткими — показник, який зазвичай пов’язують з ризиком хвороб та скороченням тривалості життя. Проте в неї не розвинувся рак і не спостерігалося типових для старості важких патологій.
Дослідники припускають, що у її випадку коротші теломери могли навіть відігравати захисну роль, стримуючи надмірний ріст клітин. Це ставить під сумнів традиційні моделі старіння і пропонує новий підхід до пошуку біомаркерів довголіття.
“Картина, що вимальовується з нашого дослідження, хоча й базується на одному випадку, показує, що дуже поважний вік і поганий стан здоров’я не є нерозривно пов’язаними”, — наголосили науковці.
Команда підкреслює: результати потребують підтвердження у масштабніших дослідженнях. Водночас цей приклад може стати ключовою відправною точкою для майбутніх терапій, спрямованих на уповільнення старіння та профілактику вікових захворювань.
Чим супердовгожителі відрізняються від інших
Люди, які перетинають межу у 110 років, становлять мізерну частку населення планети. Дослідження показують, що в них частіше спостерігаються стабільніші показники запалення, вищий рівень “хорошого” холестерину та особливий склад мікрофлори кишечника.
Марія Браньяс до кінця життя залишалася ментально активною, підтримувала соціальні контакти та рухалася настільки, наскільки дозволяв стан здоров’я. Її приклад демонструє: старіння може бути не лише процесом втрат, а й збереженням функцій за умови правильної біологічної та поведінкової рівноваги.
Дослідники вважають, що подібні історії допоможуть вибудувати персоналізовані стратегії довголіття — від дієти до нових медичних підходів. А феномен Браньяс нагадує, що ключ до здорового віку часто прихований у поєднанні генетики та способу життя.
