У швейцарських Альпах науковці зафіксували ще один тривожний наслідок глобального потепління — знамениті льодовики почали покриватися величезними дірами, через що все більше нагадують «швейцарський сир». Експерти попереджають: якщо тенденція збережеться, вже невдовзі в Європі льодовики залишаться лише у Скандинавії.
Останнім часом різке танення льоду стало причиною низки надзвичайних ситуацій. Так, кілька тижнів тому внаслідок зсуву, спричиненого ослабленням альпійського льодовика, було затоплено село Блаттен. Льодовик більше не міг стримувати маси каміння, і це призвело до руйнування захисного бар’єру.
Спостереження показують, що відступ льодовиків у Швейцарії триває вже близько 170 років, однак з 1980-х процес танення значно пришвидшився. Особливо критичними стали останні роки — фахівці називають 2022-й та 2023-й рекордно руйнівними для альпійських льодовиків.
Зазвичай маса льодовика поповнюється снігом на великих висотах і поступово рухається вниз, де розтає. Глобальне потепління, однак, підвищує висотну межу танення та прискорює втрату маси, а в деяких місцях процес регенерації майже повністю зупиняється. Як наслідок — на поверхні утворюються все більші ділянки голої землі, а сам льодовик втрачає здатність до руху й самовідновлення.
Експерти пояснюють: ще кілька років тому подібні діри на льодовиках були рідкістю, а зараз вони фіксуються все частіше. Маттіас Хусс з групи моніторингу льодовиків зазначає: «Ці дірки розростаються, і це несе серйозну загрозу для льодовика».
Професор геологічних наук Річард Еллі звертає увагу, що зникнення гірських льодовиків матиме далекосяжні наслідки для аграрного сектора, водопостачання, рибальства та навіть транскордонних відносин через річки, які живляться льодовиковою водою. Зокрема, після повного зникнення льодовиків рівень річок у літній період може впасти до критично низьких позначок.
Для Швейцарії танення льодовиків є ударом і по енергетичній системі, адже країна отримує більшість електроенергії саме з гідроелектростанцій, які працюють на місцевих річках та озерах.
Вчені також нагадують: зменшення хмарного покриву лише прискорює глобальне потепління, оскільки більше сонячної енергії досягає поверхні планети. Якщо ж нинішні темпи зберігатимуться, вже до кінця століття клімат багатьох українських регіонів може суттєво змінитися, а південь країни ризикує опинитися під водою через підняття рівня морів.
