Перелік медикаментів, на які українські виробники погодилися знизити ціни, виявився далеким від соціальної справедливості — він сформований переважно з комерційно вигідних позицій. Про це заявила голова ГО “Миколаївська фармацевтична асоціація Фармрада” Олена Пруднікова, коментуючи результати фармацевтичної ініціативи, що стартувала в березні 2025 року.
За її словами, виробники обрали для зниження цін ті препарати, які вже демонстрували високу динаміку продажів. Така стратегія дозволила їм заробити ще більше за рахунок обсягів, а не йти на реальні фінансові жертви. Деякі з цих препаратів почали продаватись удесятеро активніше.
Ціна падала — прибуток ріс
«Фармвиробники зробили знижку не там, де це було найнеобхідніше, а там, де це було вигідніше. Вони вибрали хіти продажів — от і вся “допомога” людям», — наголосила Пруднікова.
У той самий час ліки з нижчою рентабельністю, менш популярні або ті, що входять до обов’язкових схем лікування — до списку здешевлення не потрапили. Виходить, що ініціатива не охопила найважливіші препарати для пацієнтів, які потребують регулярного та дорогого лікування.
Аптеки потерпають найбільше
Регуляторна ініціатива мала на меті здешевити популярні ліки завдяки взаємодії всього ланцюга — від виробника до аптеки. Але, як зазначає Пруднікова, реальне фінансове навантаження лягло саме на роздрібний сегмент, зокрема на малі аптеки в регіонах.
«Усі обмеження щодо націнки — єдині. Але обороти в аптеки в райцентрі та у великій фармацевтичній мережі — це несумірні речі. Якщо для перших це може стати питанням виживання, то другим це не завадить продовжувати масштабне розширення», — заявила очільниця ГО.
Що відомо про “декларацію здешевлення”
Нагадаємо, 7 лютого 2025 року дев’ять провідних українських фармвиробників підписали декларацію про співпрацю з метою зниження цін. У рамках домовленості з 1 березня було анонсовано зменшення відпускних цін на 100 найпопулярніших препаратів — на 30%.
Міністерство охорони здоров’я опублікувало відповідний список 19 лютого. До нього увійшли переважно безрецептурні препарати:
- ліки від застуди;
- вітамінні комплекси;
- антигістамінні засоби;
- протизапальні препарати.
При цьому лише чверть із них входять до Національного переліку основних лікарських засобів. У деяких випадках до переліку потрапили однотипні препарати — наприклад, дев’ять варіацій аскорбінової кислоти, що викликало запитання щодо доцільності такого дублювання.
Фармбізнес у прибутку
Попри розмови про складні умови ведення бізнесу, у 2024 році найбільші українські фармацевтичні компанії заробили загалом 42,65 мільярда гривень. Їхній сукупний чистий прибуток сягнув 3,74 мільярда гривень. На тлі таких цифр ініціатива зі “зниження цін” виглядає скоріше маркетинговим кроком, аніж проявом соціальної відповідальності, вважають експерти галузі.
