Європейський Союз може ухвалити остаточне рішення щодо долі заморожених російських активів вже 23-24 жовтня. Про це повідомляє The Washington Post, наголошуючи, що саме Європа має продемонструвати готовність підтримати Україну фінансово у довгостроковій перспективі.
Видання нагадує, що від минулого року Україна отримує фінансування лише за рахунок відсотків, які нараховуються на заморожені російські суверенні активи в брюссельській кліринговій палаті Euroclear. Однак ці кошти не зможуть покрити потреби держави у випадку затягування війни. Міжнародний валютний фонд прогнозує, що до 2027 року Україні знадобиться близько 65 мільярдів доларів, аби утримати економіку на плаву.
На цьому тлі дедалі актуальнішою стає тема конфіскації активів Кремля, які досі зберігаються в європейських банках. США, за даними WP, дедалі більше відмежовуються від фінансування, тому саме європейці розглядаються як єдине реалістичне джерело залучення цих коштів.
Втім, тривалий час західні лідери остерігалися ухвалювати таке рішення, адже воно могло б створити небезпечний прецедент для міжнародної фінансової системи та відлякати іноземних інвесторів. Також існували побоювання, що Росія через суд може домогтися повернення грошей, залишивши країни Заходу з мільярдними боргами.
Ситуація почала змінюватися останніми тижнями після низки військових провокацій Росії проти членів НАТО. Додатковим фактором стало й те, що Володимир Путін відмовив тодішньому президентові США Дональду Трампу у проханні про припинення бойових дій в Україні.
Минулого тижня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц представив альтернативний підхід: він запропонував, щоб ЄС «позичив» Україні 164 мільярди доларів заморожених у Euroclear активів без відсотків. За цією схемою Україна повинна буде повертати кошти лише у випадку, якщо Росія після війни виплатить репарації. Якщо ж цього не станеться, Москва залишиться без доступу до цих ресурсів.
За словами WP, така пропозиція дозволила б Euroclear уникнути юридичної відповідальності, але водночас Європа мала б взяти на себе політичну і фінансову відповідальність за цей крок. Серед держав-членів ЄС є скептики — зокрема Угорщина, яка ймовірно заблокувала б відповідне рішення, адже воно потребує одностайної підтримки.
Попри це, після тривалих дискусій за зачиненими дверима європейські лідери погодилися, що повинні продемонструвати Росії свою рішучість. Президент Європейської ради Антоніу Кошта підкреслив: «Тепер черга Європейського Союзу виконувати обіцянки. День рішення щодо того, як саме мобілізувати російські активи, настане 23-24 жовтня».
Нагадаємо, що раніше на саміті ЄС 1 жовтня не вдалося просунути питання надання Україні 140 мільярдів євро кредиту за рахунок російських активів. Бельгія зберегла заперечення, а Франція та Люксембург висловили занепокоєння юридичними наслідками. Водночас міністри фінансів «Великої сімки» заявили про намір посилити тиск на Росію та вжити додаткових заходів для підтримки України.
