На території сучасного Мадагаскару вчені виявили рештки вимерлої істоти Beelzebufo ampinga — неймовірно агресивної хижої жаби, яка жила близько 70 мільйонів років тому. У науковому середовищі її вже охрестили «жабою з пекла» — і не дарма. Зовні вона нагадувала класичну амфібію, однак могла нападати навіть на молодих динозаврів.
Про відкриття на сторінках Forbes розповів еволюційний біолог із Ратгерського університету Скотт Треверс. За його словами, ця хижа жаба справляла враження істоти з нічного кошмару. І хоча вона не могла загрожувати дорослим динозаврам, їхнє потомство цілком входило до її мисливського раціону.
Щелепи як у вовка, апетит як у тигра
Beelzebufo ampinga мала масивну голову, завширшки понад 15 см, і загальну вагу близько 4,5 кг — як регбійний м’яч із м’язами. Сила її укусу сягала 2200 ньютонів, що можна порівняти зі щелепами сучасного вовка або навіть тигриці. На відміну від сучасних жаб, які полюють переважно на комах за допомогою липкого язика, «жаба з пекла» покладалася на потужні щелепи, наповнені загостреними зубами.
Скам’янілості, знайдені на північному заході Мадагаскару, дають змогу реконструювати її зовнішній вигляд — череп широкий, плоский, укритий кістковими виступами, а рот буквально нашпигований зубами. Вона не ганялася за здобиччю, а чатувала її із засідки.
Сучасні родичі «пекельної жаби»
Хоча Beelzebufo ampinga більше не існує, її еволюційні родичі — рогаті жаби з роду Ceratophrys — все ще мешкають у субтропіках Південної Америки. Їх нерідко називають «жабами Pac-Man» через величезні роти та агресивну поведінку. За поведінкою вони схожі на свого вимерлого предка, однак значно поступаються йому за розмірами й силою.
Інші відкриття у світі доісторичних істот
- Нещодавні дослідження показали, що динозаври не перебували в стані занепаду до моменту зіткнення Землі з астероїдом 66 мільйонів років тому — навпаки, вони активно розвивалися.
- Також палеонтологи відновили образ гігантського пса, який був домінантним хижаком у Північній Америці до приходу великих котячих.
Знахідка Beelzebufo ampinga додає ще одну сторінку до уявлень про жорстокий та небезпечний світ мезозойської епохи, де навіть на перший погляд безневинні істоти могли виявитися справжніми хижаками.
