Науковці зіткнулися з явищем, яке раніше вважалося неможливим у природному середовищі.
Під час досліджень виявилося, що звичайна вода, проходячи крізь порожнисті стебла хвоща (Equisetum), набуває аномальних властивостей. Фахівці зафіксували найвищий ізотопний показник кисню серед усіх відомих матеріалів на планеті.
Робота, оприлюднена в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, показала: у процесі випаровування легкі ізотопи кисню швидше залишають воду, тоді як важчі затримуються всередині рослини. Команда під керівництвом Закарі Шарпа з Університету Нью-Мексико встановила – у верхніх частинах хвоща концентрація важкого кисню сягає рівнів, яких раніше не спостерігали на Землі.
Цікаво, що трансформація відбувається ще до потрапляння води в листя. Вона починається безпосередньо у стеблі: кожен наступний сегмент отримує вже змінений склад рідини і втрачає частину вологи через випаровування. Висока температура та сухість повітря лише посилюють цей ефект – саме тому подібні аномалії частіше трапляються у рослин із посушливих регіонів.
Отримані результати здивували навіть самих дослідників – вони виявилися значно ширшими за попередні уявлення про ізотопні межі.
“Якби я натрапив на такий зразок, я б вирішив, що він має позаземне походження”, – зазначив Закарі Шарп. За його словами, нові дані фактично розширили відомий діапазон ізотопного складу кисню на Землі у п’ять разів.
Окрему увагу вчені приділили фітолітам – мікроскопічним кремнеземним структурам, які формуються всередині рослин і можуть зберігатися мільйони років. З’ясувалося, що їхній ізотопний склад не відповідає воді, яка циркулює у стеблах, що може ускладнювати аналіз давніх кліматичних умов.
“Тепер ми отримали інструмент, який дозволяє оцінювати вологість і клімат навіть у часи динозаврів”, – пояснив Шарп. Водночас він наголосив – без урахування внутрішніх процесів у рослинах такі реконструкції можуть бути неточними.
Нові відкриття у біології та палеонтології
Раніше дослідники також переглянули класифікацію птаха Cercomacra cinerascens з Амазонії. Після аналізу музейних зразків і записів співу з’ясувалося – під однією назвою приховувалися одразу п’ять різних видів.
Ще один експеримент провели тайванські вчені – вони відтворили гніздо динозавра у натуральну величину. Результати показали, що через специфічну кільцеподібну форму кладки температура яєць могла суттєво відрізнятися, особливо в холодному середовищі, що, ймовірно, впливало на нерівномірне вилуплення потомства.
