У болоті Беренфельс на півночі Швейцарії археологи-волонтери натрапили на виняткову знахідку. З-під шару торфу вони дістали дві кельтські золоті монети віком близько 2300 років, які, ймовірно, колись залишили як жертву богам.
Науковці наголошують: ідеться не просто про черговий нумізматичний артефакт. Ці монети належать до найдавнішої хвилі кельтського карбування і входять до дуже малої групи подібних знахідок у Швейцарії.
«Це робить їх частиною дуже невеликої групи, що налічує лише трохи більше ніж два десятки найдавніших кельтських монет, відомих країні», — зазначили археологи у своїй заяві.
Обидві знахідки — імітації золотих статерів часів Філіппа ІІ Македонського. Одна монета важить 7,8 грама, інша — близько 1,86 грама. На аверсі зображено профіль Аполлона, на реверсі — двокінну колісницю. Проте кельтські майстри додали власні акценти: на меншій монеті під кіньми проглядається трискель — символ із трьома спіралями, поширений у кельтському мистецтві.
Археологи нагадують, що кельти почали карбувати подібні монети після того, як у IV–III століттях до н. е. служили найманцями і отримували платню грецькими статерами. Згодом з’явилися їхні локальні версії.
Інтуїція, що привела до золота
Місце розкопок уже було знайоме дослідникам. У 2022–2023 роках тут знайшли 34 срібні монети. Це підштовхнуло волонтерів Вольфганга Нідербергера та Даніеля Мона навесні 2025 року повернутися до болота з додатковим обладнанням. Саме під час цих пошуків вони й натрапили на золото.
Фахівці вважають, що такі монети рідко використовували для щоденних розрахунків — вони були надто цінними. Ймовірні функції: плата воїнам, дипломатичні дари або частина посагу. Також не виключають ритуальне призначення.
«Цілком імовірно, що монети поклали в болото як жертву богам», — пояснюють експерти.
Виставка у Базелі
Разом із раніше знайденими срібними монетами нові артефакти покажуть на спеціальній виставці в Базелі. Відкриття заплановане на березень 2026 року, де відвідувачі зможуть побачити ці рідкісні свідчення кельтської історії на власні очі.
Знахідка ще раз підтверджує: навіть непримітні болота можуть приховувати сторінки давніх цивілізацій — і розповідати про їхні вірування, контакти та політичні зв’язки.
